Кожен з нас є особистістю. Кожна людина унікальна. Тим чи іншим чином ми відрізняємось одне від одного. Однією з рис є характер. В кожної людини він свій, індивідуальний. Зустріти людей з однаковісінькими характерами складно. І від нього залежить поведінка людини в різних ситуаціях. А як відомо, кожен наш рух впливає на майбутнє, кожне наше слово може стати вирішальним. Характер формується від народження. З моменту першого контакту із суспільством. З кожним роком людина дорослішає, а з віком змінюється її поведінка. Добра, чемна людина ніколи не зробить нічого, що могло б нашкодити іншому. З такими особами завжди приємно мати справу, і перевага надається саме таким при влаштуванні на роботу чи вступі до ВНЗ. Але запальний характер може зіграти з вами злий жарт, а особливо на співбесіді. Твердий характер-це запорука успіху. М'який, поступливий-гарант невдач напротязі всього життя. Є багато літературних героїв, які засвідчують вирішальну роль характера в долі людини: Григорій Многогрішний, Остап та Андрій Бульбенки і ще багато інших. В історії багатьох держав є видатні політичні діячі, які можуть стати прикладом для наслідування. Маргарет Тетчер свого часу впровадила низку реформ, які стали вирішальними у розвитку Британії, хоча ніхто з її команди не вірив у правильність прийнятого рішення та успіх її програми. Вона твердо стояла на своєму і досягла певного успіху. Тож не тільки хтось чи щось матеріальне творить нашу долю, а й характер людини бере в цьому участь. Ці речі нерозлучні і міцно зв'язані на все життя. Характер є повноцінним творцем нашого життя.
Я дуже люблю свята. Великдень — одне з моїх улюблених. Щороку у цей день я, мама і тато їдемо до бабусі у гості. Бабуся завжди чекає на нас і обов'язково готує що-небудь смачненьке. Але для мене найсмачнішим є паски моєї бабусі. Паски — обов'язкова страва у свято Великодня. Бабуся завжди їх ставить у центрі стола на невеличкому вишитому рушничкові.
Минулого року я допомагала бабусі пекти паски. Звечора ми залишили у кухні на столі масло, сметану, яйця, щоб вони не були холодними. Бабуся сказала, що так треба для того, щоб тісто добре підходило. Рано вранці бабуся трохи підігріла молоко, розчинила у ньому дріжджі, насипала цукру і борошна. Ця суміш називається "опарою". Через дві години опара збільшилася. Бабуся сказала, що опара "підійшла". Потім треба було додати масло, сметану, олію, жовтки від яєць, цукати, родзинки, трохи солі, цукор, борошно. Бабуся добре вимісила тісто і залишила, щоб воно знов підійшло. Щоб паски були м'якими і пишними, тісто повинно кілька разів підходити. У той час, коли тісто стояло, ми з бабусею готовили форми для випікання. їх треба було добре змастити маслом. У готові форми ми поклали кульки з тіста. Під час випікання тісто буде ще підходити, тому форму треба заповнювати тістом не повністю, а на дві третини.
Верхівку тіста я змазала сирим жовтком. А потім паски випікалися у духовці. Коли бабуся їх витягала готовими з духовки, вони були схожі на грибочки з рудими капелюшками. Бабуся ретельно збила білки з цукром, і вийшла солодка біла піна. Цією піною я обмазала "капелюшки" пасок, а потім обсипала їх спеціальною різнокольоровою присипкою. Паски у нас із бабусею вийшли дуже смачні і дуже красиві.
Минулого року я допомагала бабусі пекти паски. Звечора ми залишили у кухні на столі масло, сметану, яйця, щоб вони не були холодними. Бабуся сказала, що так треба для того, щоб тісто добре підходило. Рано вранці бабуся трохи підігріла молоко, розчинила у ньому дріжджі, насипала цукру і борошна. Ця суміш називається "опарою". Через дві години опара збільшилася. Бабуся сказала, що опара "підійшла". Потім треба було додати масло, сметану, олію, жовтки від яєць, цукати, родзинки, трохи солі, цукор, борошно. Бабуся добре вимісила тісто і залишила, щоб воно знов підійшло. Щоб паски були м'якими і пишними, тісто повинно кілька разів підходити. У той час, коли тісто стояло, ми з бабусею готовили форми для випікання. їх треба було добре змастити маслом. У готові форми ми поклали кульки з тіста. Під час випікання тісто буде ще підходити, тому форму треба заповнювати тістом не повністю, а на дві третини.
Верхівку тіста я змазала сирим жовтком. А потім паски випікалися у духовці. Коли бабуся їх витягала готовими з духовки, вони були схожі на грибочки з рудими капелюшками. Бабуся ретельно збила білки з цукром, і вийшла солодка біла піна. Цією піною я обмазала "капелюшки" пасок, а потім обсипала їх спеціальною різнокольоровою присипкою. Паски у нас із бабусею вийшли дуже смачні і дуже красиві.