У лузі — криничка. Вона тут давно-давно. Хто її викопав — невідомо. Над криничкою верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди кринички. Ось і Тетянка, Тарасик та Миколка ішли з лісу, гриби та ягоди несли. Притомилися, то й завернули до кринички. Верба подала їм кухлика, а криничка пригостила водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Як напилися, де й утома поділася. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.
Над криничкою верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить.
Не минають люди кринички. Ось і Тетянка, Тарасик та Миколка ішли з лісу, гриби та ягоди несли. Притомилися, то й завернули до кринички. Верба подала їм кухлика, а криничка пригостила водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Як напилися, де й утома поділася.
Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.