В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
cska2003
cska2003
31.07.2021 07:12 •  Українська мова

допишите в коменты для этого твiра на 2 страницы
вот твiр Незважаючи на зручність свого лежачка, цього вечора Басік довго не міг заснути. Він намагався пригадати слова свого господаря Назара. «Як же він сказав: «безкоштовний», «безгрошовий»? Ну як, ну як же він сказав, і що це значить?», – постійно подумки перепитував себе пес. А почалось все сьогоднішнього, далеко не найкращого, ранку, коли прокинувшись, господарпомітив, що Басік знову погриз його капці.

Справа в тому, що Басік лише місяць жив у новій родині із Назаром, Ольгою та їх чарівним сином Остапом. Незважаючи на такий короткий період часу, пес вже встиг зіпсувати дві пари капців свого дорослого господаря. «І чому мені говорять, що цього не можна робити? Невже через таку дрібницю вони вирішать повернути мене до притулку, – думав чотирилапий. – І це після стількох чудових ранкових та вечірніх прогулянок, теплих обіймів та веселих вихідних».

Неприємності продовжились під час прогулянки на вигульному майданчику. Поки Басік грався зі своїм маленьким господарем Остапом, до його батька підійшов чоловік. Він почав вихваляти Басіка та задавати дивні питання: «Який у вас швидкий та розумний пес. Давно він у вас? Знаєте, у мене є дочка Вероніка, і ваш пес їй дуже сподобався. Готовий заплатити вам, якщо ви….». Подальшу розмову Басік чув лише уривками, адже Остап побіг до свого однокласника та його собачки по кличці Фоксі. Поводок, прикріплений до нашийника Басіка, потягнув його за маленьким другом. Ось що зміг розчути Басік за гавканням собак та розмовами інших господарів:

«І платити не потрібно, а можна просто… Погризені капці… До притулку… Завтра зранку…», – говорив Назар. А ще було якесь невідоме слово, яке Басік ніяк не міг пригадати: «безкоштовний» чи «безгрошовий».

Вдома пес дуже боявся почути, що його можуть віддати в чужу родину, а може й гірше – до притулку. Тому Басік, навіть не подивившись на третю, і останню, пару капців Назара, пішов до свого лежачка. Маленький Остап побачив сум в очах у хвостатого друга, присів біля нього, обійняв та погладив шерстку.

Басік весь вечір згадував вранішню прогулянку: і підозрілого незнайомого чоловіка, і розмову зі своєю знайомою Фоксі. «Цікаво, Фоксі стверджувала, що знайти нову родину їй до чарівна мисочка в блакитний горошок. А в мене такої немає, і не було. Дивно… А ще вона стверджує, що не гризе капці своїх господарів. Невже вона не так сильно їх любить? Ось я щодня намагаюсь показати своєму господарю, як багато він для мене значить».

Пізно ввечері Остапа покликали батько з матір’ю. Спочатку Басік не хотів йти з хлопцем, щоб не почути гіркої правди. Та трохи подумавши, чотирилапий вирішив, що краще дізнатись все зараз, ніж чекати у невідомості до ранку. Ось що почув хвостатий у кімнаті батьків Остапа. … Складіть продовження розповіді, використовуючи вирази: «і платити не потрібно, а можна просто», «погризені капці», «до притулку», «завтра зранку»

Показать ответ
Ответ:
guldana14
guldana14
27.12.2022 23:31

Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.

Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.

Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.

І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.

Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.

Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:

Та де б не ходив я в далекій дорозі,

В чужім чи у ріднім краю,

Я згадую вогник у тихій тривозі

І рідну хатину свою.

Бо дивляться в далеч засмучені очі,

Хоч тінь там моя промайне.

Бо світиться вогник у темнії ночі,

Мов кличе додому мене!

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
rusik66
rusik66
16.06.2021 03:43
- Синку, сьогодня ти маєш до мені прибрати в квартирі
- А що я маю зробити?
_-Ти маєш поскладати свої речі у шафу, скласти іграшки в нішу під диваном і повитирати пил.
- Матусю, це забагато для мене!
- Любий, то ти вважаешь, що для мене прибрати всю хату то не забагато, а для тебе прибрати свої речі і витерити пил це багато?
- Ну мамо!
- Що? Що таке?
- Давай я тільки пил повитираю.
- Ні, ти зробиш все і ще квіти польєш!
- Ну добре, добре, бо ще посуд скажеж помити!
- Ось і домовились! До речі, стосовно посуду...
- Мамо!
- Гаразд, не треба.
- Ну все, починаймо прибирання, бо я ще на вулиці хочу пограти.
- А уроки коли робитимеш?
- Ввечері.
- Гаразд, ставаймо до роботи.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота