Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Коли я трохи підріс, то запитав у дідуся, хто ж є той чоловік, який написав ці чудові рядки? І тоді дідусь розповів мені сумну й водночас піднесену історію зростання великого Кобзаря — нашого національного генія. Пізніше я почав глибше цікавитись творчістю Шевченка й зрозумів, що Тарас Григорович поєднав у своїй особі риси, взагалі притаманні українській нації. Із захватом я читав його “Щоденник”, написаний у роки заслання й повернення. Ох і людина ж це була! Справжній чоловік, схильний до простих земних веселощів, і водночас справжній мислитель. Якби хоч один з тисячі моїх співвітчизників мав лише краплю Кобзаревих чеснот! Хоча й мають, але не вміють поки що скористатися ними…
1. г, 2. в, 3. а, 4. а, 5. б, 6. в, 7. в, 8. а, 9. д, 10. в, 11. д, 12. підніматися по східцях пливти за течією, з нагоди (через що, завдяки чому), вечорами, викликати у справах, підручник з хімії, великий за об'ємом, старший за віком, відіслати поштою (по пошті), сповістити телефоном (по телефону), нудьгувати за дітьми, з ініціативи, згідно з наказом, зустрінемося о вісімнадцятій сорок п'ять (за п'ятнадцять хвилин до сьомої), о дев'ятый годины, на захист, у ты часи, писати українською, знущатися з нього, під час виконання службових обов'язків, за умови, йди до мене, з березня по червень, папка для паперів (слово привильно і в укр. мові, і в рос мові пишеться и або и(рос)
