Другорядні члени речення. Прямий і зворотний порядок слів у реченні
Тести
1. Яким членом речення виступає виділене словосполучення
По той бік очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою куницею.
А підмет
Б присудок
В означення
Г додаток
Д обставина
2. Обставина причини є в реченні
А З кохання плакав я, ридав.
Б Вкраїну з краю в край проходили боями.
В Ключі від щастя у ваших же руках.
Г І синявою молодою сповняється ущерть душа.
Д Аж ось ринуло від сходу ясне проміння.
3. Виділене слово виступає непрямим додатком у реченні
А Віщують сині береги красу і щастя небувале.
Б Не випив кави, не з’їв тістечко.
В Сонце доходило до спокою, червоним світлом обдаючи землю.
Г Я не боюся жахів війни, я боюся зради.
Д Я п’ю тебе, мій золотавий трунок із щастя троянд.
4. Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, є в реченні
А Чи доводилося вам бути на морі?
Б Черниш наказав розвантажити коней.
В Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.
Г Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.
Д Далеко-далеко від скелі почали пінитися хвилі.
5. Прямий додаток є в реченні
А І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою.
Б Над річкою село з білими хатками та вишневими садками.
В Пишні левади пропахли медовим ароматом.
Г Де нема святої волі, не буде там добра ніколи.
Д І раптом вітер стрибнув угору, підняв дикий і шалений рев.
6. Неузгоджене означення є в реченні
А Людина – найскладніша і найтонша система.
Б У всякого своя доля і свій шлях широкий.
В Людина праці перемагає все.
Г Будь не тільки сином батька, а й сином народу.
Д Думка про землю будила Маланку по ночах.
7. Узгоджене означення є в реченні
А І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.
Б Не треба правду говорить цвітасто.
В Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем.
Г Кава по-турецьки заполонила зали готелю.
Д Вік звікувати – не в гостях побувати.
8. Виділене слово є таким членом речення
Опівночі айстри в саду розцвіли.
А підмет
Б присудок
В обставина
Г додаток
Д означення
9. Виділене слово є таким членом речення
Яка ж ти прекрасна, земле, в промінні сонця.
А підмет
Б присудок
В обставина
Г додаток
Д означення
10. Обставину мети вжито в реченні
А Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять.
Б Од переляку на його лобі виступив холодний піт.
В Кул повітря щоразу густіше.
Г Бурлаки завернули в яр на відпочинок.
Д Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались.
11. Позначте рядок, у якому подано речення, що ілюструє інверсію
А Ми виїхали до міста зранку.
Б Мати вишила серветку до дня народження сестри.
В Учитель української мови пояснив вимоги до оформлення зошита.
Г У плесі озера прозорому відбилася блакить осіннього неба.
12. Відредагуйте речення.
Розбуджені громом, умиті дощами, хлібороби оглядали поля.
Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось. Герої – це люди, які творять добро і заслуговують поваги. Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні.
Першим пунктом нашого плану був дитсадок. Іграшки, прикраси, столики із солодощами. Поки дітвора весело спілкувалася, наминаючи цукерки й печиво, батьки заповнили заяви і анкети. Потім розібрали своїх малюків і веселою юрбою вийшли з приміщення. «Ну от і записалися до садочка! Тепер чекатимемо смс-повідомлення з інформацією щодо початку навчального року». Фантастика! Як з’ясувалося, ніхто не розпитував мою подругу ні про місце її роботи, ні про бажання зробити вступний внесок. Взагалі ні про що, крім даних про дитину. Складалося враження, що це не садочок ощасливив батьків своєю милістю, а батьки його своїм вибором. І останній штрих — зацікавившись великими ляльками, що зустрічали відвідувачів біля вхідних дверей, моя донька почала гратися ними. «Не можна!» — вхопила я її за руку. «Нехай грається. Це все для дітей», — сказала завідувачка дитсадка, що саме проходила поруч.
Наступний пункт подорожі — престижна гімназія. Щоб бути зарахованою туди після п’ятого класу, донька моєї подруги пройшла серйозний конкурсний відбір. Скромна будівля вразила мене. Простенькі штори, старенька таблиця Менделєєва у кабінеті хімії. Але — над дошкою великий плазмовий екран. «Тут вкладають гроші не стільки у зовнішній вигляд школи, скільки в якісну організацію навчального процесу, його сучасне наповнення», — пояснила подруга. І навіть домашні завдання (тексти для перекладу, вправи тощо) надсилають кожному учневі електронною поштою. Батьківські збори тривають зазвичай 15—20 хвилин. І обговорюються на них не питання ремонту класу. На останніх, які відвідала подруга, йшлося про розширення інформаційних можливостей сайта школи.