Який вчинок можна вважати героїчним? Кожен день багато людей робить гарні вчинки, але тількі одиниці з тих вчинків називають героїчними. На мій погляд, існує певна межа між вчинком просто добрим і героїчним. Наприклад, просто до літній людині або інваліду - поступитися місцем у транспорті, до донести сумку - це не героїчний вчинок, але добрий. А от якщо добрий вчинок вимагає від людини чималих зусиль або ризику для життя - це вже, як на мене, буде героїчний вчинок.
Наприклад, якщо ти побачив людину, якій стало зле на вулиці, і визвав "швидку до " - це дуже гарний вчинок, що, можливо, врятував людині життя. Але ций вчинок не героїчний. На мій погляд, героїчним буде вчинок, коли ти побачиш таку людину, наприклад, під час прогулянки лісом, куди не доїде "швидка", і будеш тягнути її на собі кілька кілометрів до найближчої траси, зловиш авто і довезеш-таки людину до населеного пункту, де є лікарі. Такий вчинок потребує з твого боку багато зусиль; до того ж, якщо постраждалий виживе, твій внесок у її порятунок буде доволі великим.
Якщо людина ризикує собою, коли робить добрий вчинок - наприклад, рятує когось з вогню - це теж буде героїзмом. Я вважаю, не кожна людина здатна на героїзм, саме тому героїчні вчинки викликають таку повагу.
Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення. Можна досхочу повалятися на пухкому листяному шарі, неначе на килимі, і навіть одяг залишиться чистим.
А якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. Тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи, щоб не замерзнути та не промочити ноги. І звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники - людину, що розбирається в грибах. Адже осінь в лісі - грибна пора. Цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати - вони ховаються під опалим листям, у моху
Кожен день багато людей робить гарні вчинки, але тількі одиниці з тих вчинків називають героїчними. На мій погляд, існує певна межа між вчинком просто добрим і героїчним. Наприклад, просто до літній людині або інваліду - поступитися місцем у транспорті, до донести сумку - це не героїчний вчинок, але добрий. А от якщо добрий вчинок вимагає від людини чималих зусиль або ризику для життя - це вже, як на мене, буде героїчний вчинок.
Наприклад, якщо ти побачив людину, якій стало зле на вулиці, і визвав "швидку до " - це дуже гарний вчинок, що, можливо, врятував людині життя. Але ций вчинок не героїчний. На мій погляд, героїчним буде вчинок, коли ти побачиш таку людину, наприклад, під час прогулянки лісом, куди не доїде "швидка", і будеш тягнути її на собі кілька кілометрів до найближчої траси, зловиш авто і довезеш-таки людину до населеного пункту, де є лікарі. Такий вчинок потребує з твого боку багато зусиль; до того ж, якщо постраждалий виживе, твій внесок у її порятунок буде доволі великим.
Якщо людина ризикує собою, коли робить добрий вчинок - наприклад, рятує когось з вогню - це теж буде героїзмом. Я вважаю, не кожна людина здатна на героїзм, саме тому героїчні вчинки викликають таку повагу.
Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення. Можна досхочу повалятися на пухкому листяному шарі, неначе на килимі, і навіть одяг залишиться чистим.
А якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. Тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи, щоб не замерзнути та не промочити ноги. І звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники - людину, що розбирається в грибах. Адже осінь в лісі - грибна пора. Цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати - вони ховаються під опалим листям, у моху