дуже потрібно висновок до твору з риторики... У Японії учень, перед тим як отримати дозвіл на навчання в монастирі, має особисто зустрітися з учителем. За традицією учитель повинен приготувати чай.
Якось обдарований та гідний уваги учень прийшов до вчителя для такої співбесіди. Коли вони сіли за стіл, юнак з натхненням почав розповідати про свої таланти й знання.
Майстер запропонував йому випити чаю. Учень погодився й… без будь-якої паузи продовжив розповідь.
Раптом учень злякано підскочив, тому що чай розлився на підлогу та йому на ноги. «Учителю, чашка така наповнена, що чай ллється через край!» — закричав він.
Учитель тим часом продовжував лити чай, і гаряча рідина розтікалася по столу й підлозі. «Ти робиш так само, — відповів учитель. — Будь ласка, іди й повертайся тоді, коли відчуєш більшу потребу в моєму навчанні»
Резюмуючи повчальний уривок, варто зазначити, що потрібно мати повагу до інших і знати міру не тільки, наливаючи чай у чашку, а говорячи з кимось. Треба бути менш егоїстичним і приділяти увагу співбесіднику. Це справді важливо.