Глибокі стіни холодних лікарень тримають у собі крихку клітку з безжальною
смертю, приходу якої ми боїмось. І, коли у боксі підтримування життя існує близька нам людина, ми стаємо безсилими, обмеженими у до ншим.
Часто люди, подавлені смертельними хворобами, колючими спазмами бажають лише одного: віддати Богу душу, і просять до м у цьому нелегкому кроці рідних. Уявивши таку ситуацію, по душі біжить страх - не знати подібного горя. Але життя готує непередбачувані проблеми, які можуть потрощити нас всередині, намалювавши на обличчі десятки зайвих невикористаних років. Почути слова коханої або рідної людини: «Я не хочу жити! Введи мені укол смерті! Відключи апарат штучного дихання!Я не можу більше терпіти спазмів! Ти ж любиш мене, то ж захисти від болю моє тіло і себе! Я не хочу, щоб ти бачив мене безсильною, некрасиво… Це монолог смертельно хворої дівчини, яка кохає свого нареченого, але знає, що помре, бажаючи зупинити свої страждання, просить про введення у кров, у якій ще пливає відсоток життя, надія на одуження, дозу смерті. Можемо допусти: ця дівчина вижата не лише зовні, а й сила духу, бажання жити вигноїли всередині, утворивши діри пустоти, які наповнились моральною слабкістю.
Якби ця дівчина була б вашою нареченою, донькою, сестрою, подругою Ви б наважились зупинити біль, зупинивши її серце, двома кубиками смерті? Можливо, люди, сильні духом, почуттям гуманності і бажанням до переступивши через себе, дарують вічний спокій іншим. Але я б не змогла, бо знаю: що за життя потрібно боротись до останнього, зціпивши зуби переборювати ті пекучі спазми, бо, можливо, десь у судинах пливає та краплинка чистої крові, яка може врятувати цілий організм. Напевно, це я так кажу, бо не відчувала таких болючих страждань, але, коли б моя рідна людина просила про це, все – одно я не зробила б такого, бо у даній ситуації була б морально слабкіша неї. Звичайно, цей крок хворого вартий поваги, адже уявіть: болі, як нетрі обплели його організм.
Ця процедура має свої плюси і мінуси: полегшення життя рідним, мінус одна душа, заощадження коштів, невгамовний біль рідних, що це вони власними руками, позбавили життя рідну, кохану людину. В Україні на сьогоднішній день ця процедура заборонена, і добре, адже потрібно боротись до останнього подиху, перемагаючи біль, спазми. Продовжувати життя хоча б на один подих!
Ми повинні аналізувати вчинки людей, яких ми називаємо друзями, повинні обдумувати, а чи ця, чи ця дія характеризує цю людину, як справжнього друга? Друзі завжди підтримають, завжди скажуть свою особисту думку, можливо, вона буде й не дуже приємна, та зате, ми зможемо дізнатися справжню думку оточуючих. Наприклад, ти одягнула красиве плаття, але воно зовсім тобі не до лиця. Удавані друзі будуть казати "Яка ти красуня, чудово виглядаєш", а поза спиною перешіптуватимуться: "Як смішно й негарно вона виглядає в ньому". А справжній друг підійде і віч-на віч скаже: "Ця сукня тобі не до лиця, одягай краще ту рожеву (чи якусь іншу), вона тобі підходить більше". Справжній друг завжди виручить і прийде на до який би він зайнятий не був, буде завжди цікавитися твоїми справами, зуміє розрізнити твій поганий настрій, який прихований за посмішкою і зробить все для того, щоб усмішка на твоєму обличчі завжди була тільки щира, зуміє підняти настрій навіть тоді, коли ти про це не просиш
Людина, яка робить вигляд, що є Вашим другом, а насправді ставиться до Вас зовсім не так, як справжній товариш набагато гірша, ніж людина, яка показує справжнє ставлення до Вас, хоч воно й вороже, бо від ворога знаєш чого чекати, а які будуть дії такого "друга" ніколи не знаєш. Ви можете навіть не підозрювати, як поведеться ця людина, а вона може виявитися такою підступною і жорстокою, що ніхто й подумати не міг... Тож підозрілим друзям ніколи не можна повністю довіряти.
Глибокі стіни холодних лікарень тримають у собі крихку клітку з безжальною
смертю, приходу якої ми боїмось. І, коли у боксі підтримування життя існує близька нам людина, ми стаємо безсилими, обмеженими у до ншим.
Часто люди, подавлені смертельними хворобами, колючими спазмами бажають лише одного: віддати Богу душу, і просять до м у цьому нелегкому кроці рідних. Уявивши таку ситуацію, по душі біжить страх - не знати подібного горя. Але життя готує непередбачувані проблеми, які можуть потрощити нас всередині, намалювавши на обличчі десятки зайвих невикористаних років. Почути слова коханої або рідної людини: «Я не хочу жити! Введи мені укол смерті! Відключи апарат штучного дихання!Я не можу більше терпіти спазмів! Ти ж любиш мене, то ж захисти від болю моє тіло і себе! Я не хочу, щоб ти бачив мене безсильною, некрасиво… Це монолог смертельно хворої дівчини, яка кохає свого нареченого, але знає, що помре, бажаючи зупинити свої страждання, просить про введення у кров, у якій ще пливає відсоток життя, надія на одуження, дозу смерті. Можемо допусти: ця дівчина вижата не лише зовні, а й сила духу, бажання жити вигноїли всередині, утворивши діри пустоти, які наповнились моральною слабкістю.
Якби ця дівчина була б вашою нареченою, донькою, сестрою, подругою Ви б наважились зупинити біль, зупинивши її серце, двома кубиками смерті? Можливо, люди, сильні духом, почуттям гуманності і бажанням до переступивши через себе, дарують вічний спокій іншим. Але я б не змогла, бо знаю: що за життя потрібно боротись до останнього, зціпивши зуби переборювати ті пекучі спазми, бо, можливо, десь у судинах пливає та краплинка чистої крові, яка може врятувати цілий організм. Напевно, це я так кажу, бо не відчувала таких болючих страждань, але, коли б моя рідна людина просила про це, все – одно я не зробила б такого, бо у даній ситуації була б морально слабкіша неї. Звичайно, цей крок хворого вартий поваги, адже уявіть: болі, як нетрі обплели його організм.
Ця процедура має свої плюси і мінуси: полегшення життя рідним, мінус одна душа, заощадження коштів, невгамовний біль рідних, що це вони власними руками, позбавили життя рідну, кохану людину. В Україні на сьогоднішній день ця процедура заборонена, і добре, адже потрібно боротись до останнього подиху, перемагаючи біль, спазми. Продовжувати життя хоча б на один подих!
Ми повинні аналізувати вчинки людей, яких ми називаємо друзями, повинні обдумувати, а чи ця, чи ця дія характеризує цю людину, як справжнього друга? Друзі завжди підтримають, завжди скажуть свою особисту думку, можливо, вона буде й не дуже приємна, та зате, ми зможемо дізнатися справжню думку оточуючих. Наприклад, ти одягнула красиве плаття, але воно зовсім тобі не до лиця. Удавані друзі будуть казати "Яка ти красуня, чудово виглядаєш", а поза спиною перешіптуватимуться: "Як смішно й негарно вона виглядає в ньому". А справжній друг підійде і віч-на віч скаже: "Ця сукня тобі не до лиця, одягай краще ту рожеву (чи якусь іншу), вона тобі підходить більше". Справжній друг завжди виручить і прийде на до який би він зайнятий не був, буде завжди цікавитися твоїми справами, зуміє розрізнити твій поганий настрій, який прихований за посмішкою і зробить все для того, щоб усмішка на твоєму обличчі завжди була тільки щира, зуміє підняти настрій навіть тоді, коли ти про це не просиш
Людина, яка робить вигляд, що є Вашим другом, а насправді ставиться до Вас зовсім не так, як справжній товариш набагато гірша, ніж людина, яка показує справжнє ставлення до Вас, хоч воно й вороже, бо від ворога знаєш чого чекати, а які будуть дії такого "друга" ніколи не знаєш. Ви можете навіть не підозрювати, як поведеться ця людина, а вона може виявитися такою підступною і жорстокою, що ніхто й подумати не міг... Тож підозрілим друзям ніколи не можна повністю довіряти.