Двоє кинулись тікати: двір був прохідний, мабуть, вони знали про це.
Може, не такий уже він поганий?
— Звичайно, не буде, — сказав батько, — але що з того?
По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську, бо, бачите, брат її вчиться на англійському відділі в університеті.
А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй.
І що ж, хлопче, було дуже весело?
Заграй що-небудь, синку!
Юльчику, дитинко, ходи додому, чуєш, Юльчику!
Але ж вона мені не подобається, я її не люблю, тату!
Ти не журися, Славчику, в усіх єгипетських фараонів були ще більші вуха!
Двоє кинулись тікати: двір був прохідний, мабуть, вони знали про це.
Може, не такий уже він поганий?
— Звичайно, не буде, — сказав батько, — але що з того?
По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську, бо, бачите, брат її вчиться на англійському відділі в університеті.
А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй.
Речення зі звертанням:І що ж, хлопче, було дуже весело?
Заграй що-небудь, синку!
Юльчику, дитинко, ходи додому, чуєш, Юльчику!
Але ж вона мені не подобається, я її не люблю, тату!
Ти не журися, Славчику, в усіх єгипетських фараонів були ще більші вуха!