Двокрапку слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (роздловт ки пропущено) А) Дмухнув вітер понад ставом (?) сліду не стало. Б)Злітає листя з осокора (?) летять листки з календаря. В) Журиться жайворон-серпень (?) літня пора промина. Г)Садок вишневий коло хати (?) хрущі над вишнями гудуть. Д) Поети йдуть за горизонт (?) поезія зостається віч-на-віч з вічністю​

Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.

Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.

Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.

Объяснение:

.

Слово для мне — поняття багатозначне. Це засіб отримувати й передавати інформацію, впливати на настрій і думки людей, висловлювати почуття. Слово — це велика сила, яку треба спрямовувати лише на щось добре: накопичувати знання, підтримувати когось у складній ситуації, дарувати радість і щастя. Кінець кінцем, саме слово робить людину людиною.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/tvori-z-ukrajinskoji-movi-ta-literaturi/1441-tvir-na-temu-slovo-v-moemu-zhitti Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Объяснение: