Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А. Дмухнув вітер понад ставом (?) сліду не стало.
Б. Злітає листя з осокора (?) летять листки з календаря.
В. Журиться жайворон-серпень (?) літня пора промина.
Г. Садок вишневий коло хати (?) хрущі над вишнями іудуть.
Д. Поети йдуть за горизонт (?) поезія зостається віч-на-віч з вічністю.
Складним з різними типами синтаксичного зв ’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:
А. У городі, де грають струни п’яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані.
Б. Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.
В. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.
Г. Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне.
Д .І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються.
Складним з різними типами синтаксичного зв ’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:
А .І пахне сіно лугове, і зав’язь в чистих росах зріє, і в кожній гілочці живе на славний досвіток надія.
Б.Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літняя нічка була, і сон був короткий, - він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла.
В. Сірі тумани курилися над нашою землею, брудні та важкі хмари вистилали високе небо, холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий.
Г. Я кажу: не було б Дон Кіхотів, вже б давно посивіла земля.
Д .Ось сонечко світить надворі, сніг біліє, цвірінчать горобці.
Пунктуаційну помилку допущено в рядку:
А. Мабуть, у кожного так буває: часто у місті село сниться.
Б. Світає - тане морок в небосхил. Світає - тане сутінь на землі.
В. Для неї було ясно: якісь люди хочуть перешкодити концерту, але це їм навряд чи вдасться.
Г .Дивися: час - великий диригент - перегортає ноти на пюпітрі.
Д. Менше говори: більше вчуєш.
1. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова: Сон мене так ніжно обійма, що, *окрім сну, не хочеться нічого.
Відокремлена прикладка;
відокремлене означення;
обставина;
відокремлений уточнюючий додаток.
2. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом.
А пісня, наростаючи, пливла над берегом.
Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.
І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.
Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.
3. Односкладним безособовим є речення
Будьмо взаємоввічливі.
Б Ввічливість — ознака вихованості.
В Нехай будуть взаємоввічливі.
Г Треба бути взаємоввічливими.
Д Будьте взаємоввічливі.
Объяснение:
Объяснение:
Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.
Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.
Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?
Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.