Двома вставними словами ускладнено речення ( розділові знаки пропущено)
А. Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від "еге"
Б. Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі
В. На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться
Г. У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення
Д. Словом ми були схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас буяв

Скласти текст-міркування на тему "Хто спортом займається, той сил набирається" можна так:

Спорт - це основа нашого благополучного існування. Але чому говорять, що спорт - це здоров'я? Я вважаю, що завдяки фізичним навантаженням ми стаємо сильнішими, а наше тіло, відповідно, менш хворобливим. Спорт дозволяє нам бути більш гнучкими, витривалими та сильними.

Я знаю ціну спорту, тому займаюсь тричі на тиждень. Я ходжу до тренажерного залу, де спочатку бігаю на доріжці, тренуючи своє серце, а потім виконую різноманітні вправи для спини, рук, ніг. Я помітив, що з початком занять я став менше хворіти. Недарма в народі кажуть, що хто спортом займається, той сил набирається.

Ім'я Марусі Богуславки відомо нам з української народної думи. Думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «Дума про Марусю Богуславку»  вважається найбільш довершеною. Основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки Марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною Батьківщині.

Сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить Маруся Богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують Великдень. І коли козаки впадають у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, Маруся заспокоює їх. Вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді Маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». Усе, про що просить Маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. Дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». Із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в Туреччині, проте чи є в неї вибір?

Чи є Маруся зрадницею рідної землі? Я вважаю, що ні. Тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а Маруся – лише жертва обставин. Що може зробити дівчина проти воїнів? Вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. Чи це розумно? Адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. Маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для Батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. Це засвідчує її патріотизм. Вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але Богуславка – мужня дівчина. Багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. Нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.

Маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. І на це Маруся не здатна. Також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.  Тож, я вважаю, вчинки Марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.