Есе на тему: чи потрібно людині прагнути більшого, ніж вона має, аби бути щасливою?
Я вважаю що завжди потрібно прагнути більшого, хоча ця думка серед людей ділиться 50/50. Одні стверджують що щоб бути щасливою людиною достатньо того що в тебе є, інші ж вважають що завжди потрібно вдосконалюватися. І я більше притримуюся другої думки.
По-перше, прагнучи більшого людина починає розвиватися і старатися ще більше, так розширюється її кругозір і вона в деякій мірі розумнішає.
По-друге, якщо у людини є де жити, спати, що так з ким їсти, це добре, однак це не означає що не потрібно розвиватися. Людині завжди є куди рости і не має границь досконалості. Одним це потрібно щоб заробляти гроші, іншим щоб бути здоровою людиною. І я повністю згідна з цією думкою, наприклад мене на даний момент не влаштовує те, що в мене є і прагну до розвитку.
Отже, я з впевненістю можу сказати що так, потрібно прагнути свого вдосконалення.
- добрий день. я хочу взяти у вас декілька книжок.
- добрий день. добре. які саме книжки вас цікавлять?
- я люблю історичні романи. нещодавно я читав Загребельного "Диво" "Роксолана "Первоміст". у них дуже цікаві сюжети і події дійсно викликають багато емоцій. я хочу вибрати, щось подібне. чи могли б ви мені дещо запропонувати?
- так, звичайно. ми маємо великий вибір історичних творів. але останнім часом, підлітки беруть у нас фантастичні книжки. це дуже корисно для розвитку уяви. найпопулярніші твори зараз "Не час для драконів", "Нічна варта", "Чистовик" Сергія Лукьяненка. ви цим не зацікавлені?
- я навіть не знаю. фантастика важка для мого сприйняття, я люблю читати про справжні події і справжніх, реальних героїв.
- я вас зрозуміла. зараз я принесу вам книжки Кащенко та Анаповича, можливо ви виберете щось цікаве.
- дякую. а наступного разу я обов*язково возьму щось фантстичне, обіцяю.
- вас завжди будуть тут чекати книжки Лукьяненка, Бердника, Марини та Сергія Дямченків, так що заходьте у вільний час.
P.S. ( Сергей Лукьяненко - самый лучший фантаст, которого стоит прочесть)
У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.
Зважаючи на те що Українці - дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.
Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до
Не будучи сім'єю ми не відчуваємо того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.