Есе на тему:"Чи потрібно на карантині займатися самоосвітою?"​

Як і в кожної людини, у мене є розпорядок дня. Сам я його не складав, цей розпорядок виробився сам, оскільки ідеально розподіляє усі мої справи.

Прокидаюся я о 7.00. Мої уроки починаються о 8.30, і тому за півтори години я завжди встигаю неспішно зібратися та поснідади, а дорога займає лише 15 хвилин. О 10 годині я снідаю у школі, а о 12.30 - повертаюся додому. Там я обідаю, потім гуляю на свіжому повітрі. Зазвичай це займає у мене 2 години, отже, за уроки я сідаю о 14.30. На них я витрачаю 2-3 години, а о 6 я іду на тренування, які тривають півтори години. Після повернення додому я затрачаю деякий час на до по господарству, потім - улюблена справа, і, нарешті готуюся до сну. Таким чином, спати я лягаю о 10.

  Іноді мій розпорядок дня змінюється залежно від зміни моїх інтересів, але основна частина залишаєтся сталою.

ми маємо цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що це найближча у світі людина і її любов найсвятіша. вона ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. з перших наших днів життя  мама присвячує себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, нам, і так важко інод гати за тим, як виросши ми забуваємо про свою неньку, про ту, якій ми забов"язані всим. мама вчить нас усьому, дає поради, але іноді ми не прислухаємось до них, а потім жалкуємо. тому, цінуйте кожну краплинку маминої любові : вона свята; кожен промінчик її ніжності і доброти: вони найтепліші.