Есе на тему чи завжди спілкування людини з природою є гармонійним? 6 речень

Привіт, друже! Я вітаю тебе з Днем народження! Бажаю міцного здоров’я, гарного настрою та успіхів у житті. Слухай своїх батьків та родичів, добре вчися та щодня повертайся зі школи з відмінними оцінками!

Тобі вже виповнилося дев’ять років, ти став сильним та високим. Я пишаюся, що у мене є такий прекрасний друг. Ти — чудовий співрозмовник, з тобою весело й цікаво проводити час.

Розкажи мені, будь ласка, як в тебе справи? Чи подобається тобі жити в селі?

Я з нетерпінням чекаю на твоє повернення додому та відновлення нашого спілкування.

З найкращими побажаннями, твій друг Назар

Объяснение:

Відповідь криється в самому висловлюванні,адже ни відкривши свою душу,сердце "відполірувати" розум не можливо порозумітися із суспільством. як багато людей,в наш час,дуже часто закриваються в собі,задля того щоб зрозуміти,осмислити свої помилки,поведінку,вчинки. але можна так надовго закритися,що не встигнеш оком змигнути як відцуєш - час плине без тебе,і намагаєшься наздогнати,та марно треба його наздогнати і як найшвидше. але моя думка така - треба менше закриватися в собі,і більше віддаватия світові:   почуттям,емоціям,думкам в решті-решт. і з рештой зациклившись у собі можна так самому і залишитися. потрібно якось розважати себе гулять з друзями,більше часу проводити з близькими людьми,ніколи не нехтувати їхньою увагою,читати по більше книг - ну це,звісно,залежить від самої людини: что на скільки в цьому зацікавлений. отже,на мою думку відповідь заключається у самому питанні -  "щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві"