Парк. Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював! Такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимiрний! Кожен iз нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на півжиття залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший: він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.
Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру. Я міг би й тягнути далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо... Минало? Нi! Пролітало, проносилося! В парку. В його, іноді аж до грудей, високій траві.
Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви не злюбили осінь, то вам У дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною і жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак, поступово скидав ту червінь і жовтину до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливоï чуйності: млистими, передсвітанковими годинами, до парку починали заходити невеликі групи мисливців.
А - Привіт, друже! Я справи? Б - Та ніяк, не можу зрозуміти, у чому щастя? І гроші є, і друзі, а щастя немає... А - Ти зрозумій, щастя це те, що не можна запозичити, це те, що кожен обирає для себе... Б - Не зрозумів... А - Ну... Наприклад, для одного щастя в грошах, а для другого у навчанні, для третього у здоров*ї, четвертого у успіхах. Розумієш? Ти можеш обрати для себе ціль і після її досягнення ти станеш щасливим. Б - Тобто? Я просто захочу взяти печиво, візьму його і буду щасливий? А - Твоє щастя - твоє діло. Ти сам свого щастя коваль. Щастя... Це поняття абстрактне, його не можна побачити, не можна понюхати, але можна відчути! Тебе одразу переповняють емоції, в душі ти починаєш світитись! Якщо це печиво тобі так необхідне і ти його отримав, то ти щасливий. Ти сам зрозумієш коли ти щасливий... Це лише твоє діло і втручатись маєш тільки ти! Б - Я усе зрозумів, я щасивий, що маю такого друга як ти! Дякую, друже! Хочешь 3 доллара скинь) Z149759548707
Парк. Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював! Такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимiрний! Кожен iз нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на півжиття залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший: він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.
Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру. Я міг би й тягнути далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо... Минало? Нi! Пролітало, проносилося! В парку. В його, іноді аж до грудей, високій траві.
Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви не злюбили осінь, то вам У дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною і жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак, поступово скидав ту червінь і жовтину до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливоï чуйності: млистими, передсвітанковими годинами, до парку починали заходити невеликі групи мисливців.
Б - Та ніяк, не можу зрозуміти, у чому щастя? І гроші є, і друзі, а щастя немає...
А - Ти зрозумій, щастя це те, що не можна запозичити, це те, що кожен обирає для себе...
Б - Не зрозумів...
А - Ну... Наприклад, для одного щастя в грошах, а для другого у навчанні, для третього у здоров*ї, четвертого у успіхах. Розумієш? Ти можеш обрати для себе ціль і після її досягнення ти станеш щасливим.
Б - Тобто? Я просто захочу взяти печиво, візьму його і буду щасливий?
А - Твоє щастя - твоє діло. Ти сам свого щастя коваль. Щастя... Це поняття абстрактне, його не можна побачити, не можна понюхати, але можна відчути! Тебе одразу переповняють емоції, в душі ти починаєш світитись! Якщо це печиво тобі так необхідне і ти його отримав, то ти щасливий. Ти сам зрозумієш коли ти щасливий... Це лише твоє діло і втручатись маєш тільки ти!
Б - Я усе зрозумів, я щасивий, що маю такого друга як ти! Дякую, друже!
Хочешь 3 доллара скинь) Z149759548707