Привіт, Ася! Як у тебе справи? У мене, звичайно, все, як завжди, добре. Нового нічого немає, якщо не вважати того, що наша кішка Мурка вчора народила п'ять чарівних кошенят. На мою думку, вони дуже красиві, особливо білий з чорним оком. Звичайно, ми не будемо їх топити, ми ж не дикуни, а роздамо людям. Якщо ти хочеш собі одного, то я можу подарувати тобі. Якого ти хочеш: чорного з сірим хвостиком, бежевого, сірого або чорно-білого? Ясна річ, білого з чорним оком я залишу собі. З нетерпінням чекаю відповіді. *Ім'я відправника*
Оленка дуже любить природу.Одного разу коли вона була на прогулянці вона побачила хмару.Вона повільно і спокійно пливе собі по небу і закриває сонце.Оленка дивиться на ту хмару і бачить що вона ніби укриває всю землю.Дівчинка зажуриласяі заснула. Вона згадала коли вона була ще маленькою вона загубилася в лісі,вона розплакалася. Коли мама її знайшла вона їй сказала: 《Не плач,бачиш ти зі мною,я тебе люблю, і нікому більше не віддам,ліпше сміюся а не плач》 Дівчинка прокинулась і усміхнулась,вона підбігла до матусі обрала і поцілувала її.До О ленки підійшов кіт,дівчинка К ликала його до гри ,та нажаль він дуже лікувавсяЧерез пару років мама підійшла до дитини і сказала 《памятаєш цю хмару》Ця хмара була наповнена спогадами .
《Не плач,бачиш ти зі мною,я тебе люблю, і нікому більше не віддам,ліпше сміюся а не плач》
Дівчинка прокинулась і усміхнулась,вона підбігла до матусі обрала і поцілувала її.До О ленки підійшов кіт,дівчинка К ликала його до гри ,та нажаль він дуже лікувавсяЧерез пару років мама підійшла до дитини і сказала
《памятаєш цю хмару》Ця хмара була наповнена спогадами .