1) Дихлордифенілтрихлоретан - [дихлордифен`ілтрихлорета́н] - усі звуки "и" та "е" є ненаголошеними! Тому варто позначити їхнє наближення до "е" та "и" відповідно.
2) Розширити - [рожши́рити] (обидва "и" ненаголошені) або [рош:и́рити] (обидва "и" ненаголошені), або ще [рош:йрити]. 3 варіанта правильні.
3) Наддніпрянщина - [над:н`іпр‛а́ншчина] - звук "и" ненаголошений.
4) Верховіття - [верхові́т`:а] - звук "е" та "у" ненаголошені, наближаються до "и" та "у" відповідно.
5) Давньоіндійський - [даўн`оінд`і́йс`кий].
6) Оцукрювати - [оцу́кр‛увати] - "о" та "и" ненаголошені, наближаються до "у" та "е" відповідно.
7) Вразливий - [ўра́зливий] - в другому складі "и" ненаголошений.
8) Конов'язь - [коно́вйаз`].
9) Соцстрахівський - [соцстра́х‛іўс`кий].
10) Насіннєсушарка - [нас`ін`:есуша́рка] - звук "е" ненаголошений, наближається до "і".
11) Боєздатність - [бойезда́т`н`іс`т`] - звук "е" ненаголошений, наближається до "и".
12) Двадцяповерховий -
[два{дз}`ц`ати(е)пове(и)рхо́вий] - в круглих дужках показано ті звуки, до яких наближаються попередні ненаголошені.
Колись перед людиною постала проблема. Як вимірювати цінності матеріального світу? Як оцінити працю та вартість вкладу людини у загальний добробут? Тоді людина винайшла гроші.
Як і більшість людських винаходів, гроші – це велике добро та велике зло водночас. Спершу розглянемо їхні позитивні риси. За до грошей людина може забезпечити себе житлом, їжею, одягом та іншими необхідними речами. Їй не потрібно все робити самій. Так, програміст виконує свою роботу, яка йому до душі, а одяг та їжу купує в кравця та повара.
Коли людина має багато грошей, в неї так само багато можливостей: подорожувати, навчатися в кращих університетах, покращити свою зовнішність за до пластичної операції тощо.
Саме тому, що гроші забезпечують численні потреби, багато людей вирішують, що для життя потрібні лише гроші. І вони присвячують своє життя матеріальним цінностям. Гроші поступово затьмарюють їхній розум. Потрібно заробити більше, працювати без відпочинку… А ось є нагода «обдерти» ближнього! Треба скористатися цією нагодою, адже вона вигідна!
Людина заради грошей іноді стає здатною на злочин, здатною ризикувати здоров’ям, щастям, волею заради грошей. А родина, кохання, дружба, доброта, порозуміння з оточуючими людьми – все це відсувається на задній план. Або ж взагалі відкидається. Спитаєш: навіщо? Відповість: так гроші потрібні! Оце хочу купити, оце та оце. Адже у всіх воно є! Або навпаки, цього ще ні в кого немає…
А тепер спитайте того, хто втратив через гроші здоров’я або сидить у в’язниці, чи варті були гроші їхніх втрат. Він скаже: ні, але тоді я про це не подумав…
Люди забувають, що гроші є благом, коли вони служать людині, а не навпаки. Гроші мають бути для людини, а не людина для грошей! Людині даний не один лише матеріальний світ. Є також світ духовних цінностей. Світ доброти, віри, моральних принципів, кохання та поваги до інших. І я вважаю, що ці два світи рівноцінні. Неможливо в суспільстві прожити без грошей. Але зосередитися на самих грошах - це все одно, що відрубати собі одну руку або вкоротити життя наполовину.
1) Дихлордифенілтрихлоретан - [дихлордифен`ілтрихлорета́н] - усі звуки "и" та "е" є ненаголошеними! Тому варто позначити їхнє наближення до "е" та "и" відповідно.
2) Розширити - [рожши́рити] (обидва "и" ненаголошені) або [рош:и́рити] (обидва "и" ненаголошені), або ще [рош:йрити]. 3 варіанта правильні.
3) Наддніпрянщина - [над:н`іпр‛а́ншчина] - звук "и" ненаголошений.
4) Верховіття - [верхові́т`:а] - звук "е" та "у" ненаголошені, наближаються до "и" та "у" відповідно.
5) Давньоіндійський - [даўн`оінд`і́йс`кий].
6) Оцукрювати - [оцу́кр‛увати] - "о" та "и" ненаголошені, наближаються до "у" та "е" відповідно.
7) Вразливий - [ўра́зливий] - в другому складі "и" ненаголошений.
8) Конов'язь - [коно́вйаз`].
9) Соцстрахівський - [соцстра́х‛іўс`кий].
10) Насіннєсушарка - [нас`ін`:есуша́рка] - звук "е" ненаголошений, наближається до "і".
11) Боєздатність - [бойезда́т`н`іс`т`] - звук "е" ненаголошений, наближається до "и".
12) Двадцяповерховий -
[два{дз}`ц`ати(е)пове(и)рхо́вий] - в круглих дужках показано ті звуки, до яких наближаються попередні ненаголошені.
Колись перед людиною постала проблема. Як вимірювати цінності матеріального світу? Як оцінити працю та вартість вкладу людини у загальний добробут? Тоді людина винайшла гроші.
Як і більшість людських винаходів, гроші – це велике добро та велике зло водночас. Спершу розглянемо їхні позитивні риси. За до грошей людина може забезпечити себе житлом, їжею, одягом та іншими необхідними речами. Їй не потрібно все робити самій. Так, програміст виконує свою роботу, яка йому до душі, а одяг та їжу купує в кравця та повара.
Коли людина має багато грошей, в неї так само багато можливостей: подорожувати, навчатися в кращих університетах, покращити свою зовнішність за до пластичної операції тощо.
Саме тому, що гроші забезпечують численні потреби, багато людей вирішують, що для життя потрібні лише гроші. І вони присвячують своє життя матеріальним цінностям. Гроші поступово затьмарюють їхній розум. Потрібно заробити більше, працювати без відпочинку… А ось є нагода «обдерти» ближнього! Треба скористатися цією нагодою, адже вона вигідна!
Людина заради грошей іноді стає здатною на злочин, здатною ризикувати здоров’ям, щастям, волею заради грошей. А родина, кохання, дружба, доброта, порозуміння з оточуючими людьми – все це відсувається на задній план. Або ж взагалі відкидається. Спитаєш: навіщо? Відповість: так гроші потрібні! Оце хочу купити, оце та оце. Адже у всіх воно є! Або навпаки, цього ще ні в кого немає…
А тепер спитайте того, хто втратив через гроші здоров’я або сидить у в’язниці, чи варті були гроші їхніх втрат. Він скаже: ні, але тоді я про це не подумав…
Люди забувають, що гроші є благом, коли вони служать людині, а не навпаки. Гроші мають бути для людини, а не людина для грошей! Людині даний не один лише матеріальний світ. Є також світ духовних цінностей. Світ доброти, віри, моральних принципів, кохання та поваги до інших. І я вважаю, що ці два світи рівноцінні. Неможливо в суспільстві прожити без грошей. Але зосередитися на самих грошах - це все одно, що відрубати собі одну руку або вкоротити життя наполовину.