Вліту в селі йдуть жнива,і всі люди,від старого до малого на нивах.Женці за цілий день лише раз сіли ваддихнути і перекусити.Наталка із торби дістала учорашній черствий хліб,до хліба жовте,від сонця,сало.Підобідували швиденько і мовчки,бо ще багато було роботи.За роботою вони і не замітили,що вже вечоріє.Всі заморені, поволі їдуть додому.Наталку, до себе повечеряти за подруга.Вона знає,що Наталка залишилась сиротою і їй нікому приготувати їжу.Повечерявши,Наталка поклала свої шершаві,зморені руки на стіл,і сиділа в задумі.Вона згадувала свою маму...
ответ: Скільки разів тебе намагались поставити на коліна, моя Україно? Але кожного разу ти, ніби, птаха Фенікс воскресаєш з попелу! Зараз для тебе, моя нене, нелегкі часи. Ворожі сини тонуть своїми поганими ногами твою душу, рвуть на шматки твоє серце. Але я вірю, ні, я знаю, що ти вистоїш, ти зможеш і це пережити! Ще нікому невдавалося зламати тебе і твій волелюбний народ. Пройдуть ці важкі часи і ти знову будеш уквітчана квітами, всі твої герої, котрі поклали своє життя за соборність і незалежність, будуть увінчані світлою пам'яттю. Ніхто з них не буде забутий. Я вірю в тебе, моя Україно! Объяснение:
Скільки разів тебе намагались поставити на коліна, моя Україно? Але кожного разу ти, ніби, птаха Фенікс воскресаєш з попелу!
Зараз для тебе, моя нене, нелегкі часи. Ворожі сини тонуть своїми поганими ногами твою душу, рвуть на шматки твоє серце. Але я вірю, ні, я знаю, що ти вистоїш, ти зможеш і це пережити! Ще нікому невдавалося зламати тебе і твій волелюбний народ.
Пройдуть ці важкі часи і ти знову будеш уквітчана квітами, всі твої герої, котрі поклали своє життя за соборність і незалежність, будуть увінчані світлою пам'яттю. Ніхто з них не буде забутий.
Я вірю в тебе, моя Україно!
Объяснение: