Это все зарубежная
1. що означае слово .
2.роды лиьературы
3. що означае слово веды
4.повторыты назвы главы коран
5.периоды створеня священых кныг 6.назвы збирнекив веды религии
7. назвы богив ведычнои религии
8.що означае слово коран
9.що означае слово библия
10.назвы евангелий нового заповиду
11.скласты сенкан священои кныгы народив свиту 12. напысаты твир мениатюру
1. моя особыста ставленя до библии, корану вед як найдавниших памчток словесного мыстецтва
М'який знак не вживаємо. Після р у кінці складу. Після н, перед ж, ч, ш, щ та суфіксами ств(о), ськ(ий). Після губних б, п, в, м, ф у кінці слова та після йо. Після шиплячих ж, ч, ш, щ, дж у кінці слова. Між подовженими приголосними. В українських прізвищах після д, н, т перед суфіксами ченк(о), чук, чишин.Між приголосними, первий з яких пом'якшується під впливом наступного. У буквосполученнях лиц, лч, нц, нч, зк, ск (не є суфіксами); алн(о), илн(о). Після кінцевого ц в іменниках іншомовного походження чол.роду, а також у коротких словах звуконаслідуваннях.
2) Мама купила мені дуже-дуже багато різних солодощів. ( мама - підмет, купила - присудок)
3) Маринка дала мені почитати дуже цікаву та захоплюючу книжку. ( Маринка - підмет, дала - присудок)
4) За вікном швидко капає холодний дощик і вітер гучно завиває. ( дощик і вітер - підмети, капає і завиває - присудки)
5) На високих горбах, вкритих зеленою травою, спокійно паслись паслись корови. (корови - підмет, паслись - присудок)