Колись давно зустрілися Березень з Квітнем а Квітень тому і каже " — Приїду, чекай, скоро до тебе в гості.
Сам визвався — без за сам у гості напросився! Не сподобалося те Березню, хоч і виду не подав. На тому й попрощалися.
От виждав Квітень слушну годину, зібрався та й поїхав возом у гості. А Березень заходився та такого наробив, що Квітень мусив додому вернути: сніг, мороз, завірюха — не можна возом їхати.
На другий раз знову поїхав Квітень до Березня в гості, та вже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтав, річки розлилися. Знову мусив вернутися Квітень. Дорогою зустрів Травня, йому й поскаржився:
— Скільки вже разів зриваюся їхати до Березня в гості, ніяк не доїду ні возом, ні саньми. Поїду возом — зробиться зима така, що й осі пообмерзають, і колеса не крутяться; поїду саньми — теплінь стане...
А Травень і каже:
— Я тебе навчу, як доїхати.
Зроби так: візьми в дорогу воза, сани й човен. Тоді, певне, доїдеш.
Послухав Квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень. Їде саньми, а на санях віз і човен везе. Тоді Квітень кладе сани й човен на воза і їде далі. Став знову мороз і сніг — Квітень знову поскладав човен і воза на сани. Далі розтав сніг, розпустило річки, не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді Квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді. Приїхав до Березня в гості. А той і не чекає на нього.
Здивувався Березень та й питає:
— А хто тебе навчив, як до мене дістатися?
— Та Травню, порадив, як їхати.
Березень і каже тоді:
— Зажди ж ти, Маю, я ще тобі крильця обшмагаю.
Отож тому і тепер часто в травні березневі морози бувають, бо Березень ще й досі сердиться на Травня.
Як (сполучник )молоде (прикметник) зітхання (іменник) землі (іменник), як (сполучник) рожевий (прикметник) подих (іменник) ранку (іменник), стоять (дієслово) на (прийменник) тонких (прикметник) підсвічниках (іменник) тремтячі (прикметник) маки (іменник). Підійдеш (дієслово) до (прийменник) них (займенник), довго (прислівник) стоятимеш (дієслово), здивований (прикметник) їхньою (займенник) чистотою (іменник) й (сполучник) непорочністю (іменник), милуватимешся (дієслово) із (прийменник) цнотливості (іменник) їхнього (займенник) блиску іменник), і (сполучник) тоді (прислівник), дитиною (іменник) не (частка) порівняєш (іменник) їх (займенник) ні (сполучник) зі (прийменник) своїм (займенник) життям (іменник), ні (сполучник) свого (займенник) життя (іменник) не (частка) порівняєш (дієслово) із (прийменник) їхнім (займенник) цвітінням (іменник). ніні -солучник
Сам визвався — без за сам у гості напросився! Не сподобалося те Березню, хоч і виду не подав. На тому й попрощалися.
От виждав Квітень слушну годину, зібрався та й поїхав возом у гості. А Березень заходився та такого наробив, що Квітень мусив додому вернути: сніг, мороз, завірюха — не можна возом їхати.
На другий раз знову поїхав Квітень до Березня в гості, та вже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтав, річки розлилися. Знову мусив вернутися Квітень. Дорогою зустрів Травня, йому й поскаржився:
— Скільки вже разів зриваюся їхати до Березня в гості, ніяк не доїду ні возом, ні саньми. Поїду возом — зробиться зима така, що й осі пообмерзають, і колеса не крутяться; поїду саньми — теплінь стане...
А Травень і каже:
— Я тебе навчу, як доїхати.
Зроби так: візьми в дорогу воза, сани й човен. Тоді, певне, доїдеш.
Послухав Квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень. Їде саньми, а на санях віз і човен везе. Тоді Квітень кладе сани й човен на воза і їде далі. Став знову мороз і сніг — Квітень знову поскладав човен і воза на сани. Далі розтав сніг, розпустило річки, не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді Квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді. Приїхав до Березня в гості. А той і не чекає на нього.
Здивувався Березень та й питає:
— А хто тебе навчив, як до мене дістатися?
— Та Травню, порадив, як їхати.
Березень і каже тоді:
— Зажди ж ти, Маю, я ще тобі крильця обшмагаю.
Отож тому і тепер часто в травні березневі морози бувають, бо Березень ще й досі сердиться на Травня.
Підійдеш (дієслово) до (прийменник) них (займенник), довго (прислівник) стоятимеш (дієслово), здивований (прикметник) їхньою (займенник) чистотою (іменник) й (сполучник) непорочністю (іменник), милуватимешся (дієслово) із (прийменник) цнотливості (іменник) їхнього (займенник) блиску іменник), і (сполучник) тоді (прислівник), дитиною (іменник) не (частка) порівняєш (іменник) їх (займенник) ні (сполучник) зі (прийменник) своїм (займенник) життям (іменник), ні (сполучник) свого (займенник) життя (іменник) не (частка) порівняєш (дієслово) із (прийменник) їхнім (займенник) цвітінням (іменник).
ніні -солучник