Людина — частина природи, тому вони тісно взаємопов’язані й впливають одна на одну. Неможливо уявити собі існування людства без сонця, повітря, води, лісів і ґрунтів. Але, на жаль, ми поводимося невдячно по відношенню до природи.
Щороку стає все менше неторканих територій, де є чисті вода і повітря, різноманітна жива природа. Внаслідок грубого втручання людини багато видів рослин і тварин зникають. Природні ландшафти бідніють.Внаслідок неправильного господарювання швидко знижується родючість земель.
Якщо раніше Земля ще могла очищатися від забруднення внаслідок людської діяльності, то тепер ця її здатність вичерпана. Природні комплекси вже не можуть переробити незчисленну кількість відходів і отруйних речовин. Ось чому материки і океани перебувають у небезпеці. Ми повинні, нарешті, зрозуміти, що саме ми, люди, відповідальні за збереження життя на планеті. Отже, ми мусимо дбати про довкілля й жити в гармонії з природою.
1. Без відома, безперестанку, без сумніву, без кінця-краю, вдосвіта, взаперті, в затишку, відтепер, відусюди, вовіки, врешті-решт, вряди-годи, все одно, всього-на-всього, втридорога, вцілому, в-шосте, ген-ген, давним-давно, дедалі, день за днем, день у день, десь-то, до відома, до завтра, до ладу, донесхочу, донині, до ранку, збоку, з боку на бік, звіку-зроду, зо зла, зсередини.
2. Я відчиняю хатні двері, що знадвору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачикати, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. Вона вдивляється в якесь насіння і щось пошепки говорить до нього. У мене одразу похололо всередині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене.
Думаю, ось так. Але не виключаю можливості, що тут є помилки. Дивний якийсь текст, ніяк не можу розставити речення, щоб він виглядав нормально. Навіть і не знаю, в тексті ніби чогось не вистачає. Передивіться, переробіть... Ну а поки ось так. Вдачі!
Людина — частина природи, тому вони тісно взаємопов’язані й впливають одна на одну. Неможливо уявити собі існування людства без сонця, повітря, води, лісів і ґрунтів. Але, на жаль, ми поводимося невдячно по відношенню до природи.
Щороку стає все менше неторканих територій, де є чисті вода і повітря, різноманітна жива природа. Внаслідок грубого втручання людини багато видів рослин і тварин зникають. Природні ландшафти бідніють.Внаслідок неправильного господарювання швидко знижується родючість земель.
Якщо раніше Земля ще могла очищатися від забруднення внаслідок людської діяльності, то тепер ця її здатність вичерпана. Природні комплекси вже не можуть переробити незчисленну кількість відходів і отруйних речовин. Ось чому материки і океани перебувають у небезпеці. Ми повинні, нарешті, зрозуміти, що саме ми, люди, відповідальні за збереження життя на планеті. Отже, ми мусимо дбати про довкілля й жити в гармонії з природою.
Пояснення:
1. Без відома, безперестанку, без сумніву, без кінця-краю, вдосвіта, взаперті, в затишку, відтепер, відусюди, вовіки, врешті-решт, вряди-годи, все одно, всього-на-всього, втридорога, вцілому, в-шосте, ген-ген, давним-давно, дедалі, день за днем, день у день, десь-то, до відома, до завтра, до ладу, донесхочу, донині, до ранку, збоку, з боку на бік, звіку-зроду, зо зла, зсередини.
2. Я відчиняю хатні двері, що знадвору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачикати, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. Вона вдивляється в якесь насіння і щось пошепки говорить до нього. У мене одразу похололо всередині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене.
Думаю, ось так. Але не виключаю можливості, що тут є помилки. Дивний якийсь текст, ніяк не можу розставити речення, щоб він виглядав нормально. Навіть і не знаю, в тексті ніби чогось не вистачає. Передивіться, переробіть... Ну а поки ось так. Вдачі!