Голодна кишеня. моя кишеня зголодніла, це я одразу зрозуміла: поклала в неї я монетку, цукерку, яблуко й серветку, цвях, гудзик, стрічку, стару фотку, записку мамину з'їла все кишеня вмить. і живіт їй не болить? кишеню мама лікувала, з підкладки речі діставала. чому кишеню назвали голодною? запиши назви предметів, які проковтнула кишеня. поділи слова для переносу.
Праця годує, а лінь марнує» - таке прислів’я часто уживають українці. Лінь - це коли не хочеться робити що-небудь потрібне та корисне. Наприклад, йти до школи або пилососити квартиру.
Лінуватися буває приємно. Наприклад, полежати вранці подовше у ліжку або всі вихідні «бити байдики». У деяких випадках лінуватися просто небезпечно. Що буде, якщо, наприклад, альпініст полінується добре закріпити свою страховку?
Ліні не можна потурати. Раз послухаєш її, два - і ось вже накопичилася гора невиконаних справ, нездійснених планів. У мийці лежить брудний посуд, батькі невдоволені, на столі чекає недописане домашнє завдання тощо.
Я думаю, що лінь походить від того, що людині чимось нецікаво займатися. Але є речі, які все одно робити необхідно. Наприклад, прибирати в кімнаті або митися. Тому не можна слухати тільки свої бажання, варто планувати справи та дотримуватися графіку. Дисципліна та працелюбність дають потім змогу насолоджуватися результатами своєї праці.
Лінива людина нудиться та дуріє на очах. Наприклад, як змальовані в творах українських письменників пани, що їх з дитинства не привчили до праці. Вони зневажали трудящий народ. Або герой роману російського письменника Гончарова «Обломов», який все збирався щось зробити, але все лінь було. Він нічого не досяг у житті.
Ще з ледачою людиною весь час потрібно «панькатися». Вона вдається до хитрощів, щаб за неї все робили інші. На ледачого не можна покластися, він часто підводить і не любить допомагати іншим.
Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: "Чесність — краща чеснота".
Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: "в обманщика має бути гарна пам'ять". Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.
Але ж усім відомо, що "шила в мішку не сховаєш". Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже "краще гірка правда, ніж солодка омана". А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.
Объяснение: