Однієї суботи я гуляла на вулиці неподалік від свого дому. Людей було небагато. Падав пухнастий білий сніг. Попереду йшов чоловік з величезнОЮ собакою на повідку. Несподівано собака загавкав і кинувся так швидко, що хазяїн не встиг його утримати і побіг за ним. На дереві, зовсім невисоко, сиділо маленьке сіре кошеня і жалібно нявчало. Цей собака ледве його не схопив, гавкав, сердився. Хазяїн відтяг його з великим зусиллям, і вони пішли далі.
Я підійшла ближче. Кошеня було маленьке, пухнасте, з великими зеленими очима. Воно тремтіло від холоду. Що робити? Як йому до Я взяла його на руки, пригорнула до себе, погладила по спинці. Кошенятко спочатку затихло, а потім так гарно замурчало! І я не змогла залишити його на дереві. Зараз у мене є чудовий друг — Димок.
Однієї суботи я гуляла на вулиці неподалік від свого дому. Людей було небагато. Падав пухнастий білий сніг. Попереду йшов чоловік з величезною собакою на повідці. Несподівано собака загавкав і кинувся так швидко, що хазяїн не встиг його утримати, (тут ставимо кому) і побіг за ним. На дереві, зовсім невисоко, сиділо маленьке сіре кошеня і жалібно нявчало. Собака ледве не схопив його, він сердито гавкав на кошеня. (так більш складно і красивіше звучить) Хазяїн відтяг його з великим зусиллям (тут коми не треба) і вони пішли далі.
Я підійшла ближче. Кошеня було маленьке, пухнасте, з великими зеленими очима. Воно тремтіло від холоду. Що робити? Як йому до Я залізла на дерево і взяла кошеня до себе, адже я не могла лишити його на дереві! Коли я злізла з дерева, я пригорнула до себе пухнастого кошеня, погладила його по спинці. (трохи перебудувала речення, щоб був послідовний зв'язок) Кошенятко спочатку затихло, а потім так гарно замурчало! Завдяки цьому випадку у мене є чудовий друг — Димок.
Я підійшла ближче. Кошеня було маленьке, пухнасте, з великими зеленими очима. Воно тремтіло від холоду. Що робити? Як йому до Я взяла його на руки, пригорнула до себе, погладила по спинці. Кошенятко спочатку затихло, а потім так гарно замурчало! І я не змогла залишити його на дереві. Зараз у мене є чудовий друг — Димок.
Я підійшла ближче. Кошеня було маленьке, пухнасте, з великими зеленими очима. Воно тремтіло від холоду. Що робити? Як йому до Я залізла на дерево і взяла кошеня до себе, адже я не могла лишити його на дереві! Коли я злізла з дерева, я пригорнула до себе пухнастого кошеня, погладила його по спинці. (трохи перебудувала речення, щоб був послідовний зв'язок) Кошенятко спочатку затихло, а потім так гарно замурчало! Завдяки цьому випадку у мене є чудовий друг — Димок.