Характеристика речення

Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться. Нам здавалося, наче з дерев сиплеться золотий дощ осені. Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи і з землі. Кожен має посадити в житті принаймні одне дерево.​

Можна скласти такий діалог з мамою біля вечірнього багаття:

-           Мамо, може вже час кидати картоплю у багаття?

-          Так, Артеме. Давай, кидай.

-          Дякую, це дуже цікаво! А я пам’ятаю, як нам в школі казали, що багаття розпалювати в лісі не можна.

-          Не можна розпалювати, якщо ти один без дорослих. Але ж ти зі мною. Також не можна робити вогонь у заповідних зонах.

-          Буду тепер знати. А хіба цей ліс не є заповідною зоною?

-          Так, цей ліс – заповідна зона. Проте ми знаходимось на місці, яке зветься туристичним пляжем. Сюди люди приходять відпочивати. Тому влада дозволила лише у цьому місці розкладати вогонь.

-          Дуже цікаво. Поки ми з тобою розмовляли, наша картопля спеклася. Давай їсти!

-          Давай!

Слова журі, кіно, кенгуру не належать до жодної відміни, бо вони є незмінюваними іменниками і у всіх відмінках мають одну форму.Слова Суми, ворота, жнива, дрова вживаються тільки у множині, а приналежність іменників до відмін визначається за формою називного відмінка однини.
Слово дівчина має закінчення -а, тому належить до 1 відміни, дівчатко належить до середнього роду із закінченням -о. а такі іменники належать до 2 відміни. Слово дівча - середньго роду із закінчення -а, при змінюванні в ньому з'являється суфікс -ат-(дівчати. дівчаті), тому це 4 відміна.