Вихід друком першої збірки Тараса Шевченка "Кобзар" 18 квітня 1840 року був знаменною подією не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. Відразу після появи збірки його поетичні твори з'являються й на сторінках літературно-художніх альманахів і збірників, підсилюючи те величезне враження, яке справив на українське суспільство "Кобзар".
Саме альманахи – неперіодичні збірники широкого змісту, упорядковані здебільшого за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою – починають дедалі більше відігравати конструктивну роль у формуванні суспільної свідомості в період становлення нової української літератури. Структурно альманахи містили твори різних авторів, спочатку поезії, оповідання, нариси, а згодом і статті наукового, публіцистичного та літературно-критичного характеру. Такі альманахи являли собою окремі номери журналів, що видавалися одноразово, щорічно або ж час від часу. Їх поява і значне поширення в українській літературі були зумовлені майже повною відсутністю періодичної преси. Деякі з них за популярністю і ступенем поширення в певні періоди випереджають газети і журнали, перебувають на провідних позиціях як у журналістському, так і в літературному процесі. Це "Украинский альманах", який є першим таким збірником і виданий 1831 року Ізмаїлом Срезневським та Іваном Розковшенком у Харкові, "Украинский сборник" (Кн. 1 – 2, 1838–1841), заснований також Ізмаїлом Срезневським, "Русалка Дністровая", виданий 1837 року в Будапешті учасниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, "Сніп", виданий стараннями Олександра Корсуна у Харкові 1841 року та ін.
Були надзвичайно помітними й привертають значну увагу літературознавців і критиків ті українські альманахи, що містили твори Тараса Шевченка та побачили світ за його підтримки. Їх поява не мала системного характеру, і здебільшого була зумовлена суб'єктивними чинниками, ініціативою та невсипучою енергією окремих культурних діячів. За життя автора його твори виходили в альманахах "Ластівка", "Молодик", "Хата".
Кожна людина, як на мене, має бажання бути успішною і щасливою. І це природньо прагнути до кращого, проте мало хто до кінця розуміє, що для цього потрібно. Тож, хто такі «успішні» люди і що взагалі означає це привабливе слово «успіх»?
Існує безліч книжок, статей, розповідей на цю тему, проте у жодному з джерел немає чіткої інструкції про те, як все-таки мати успіх. Нам щодня нав’язують однотипні образи людей, що досягли здобутків у різних сферах. Це люди здебільшого популярні та відомі, ті, якими надихаєшся і ті, які згодом стають «ідеалами».
Якщо попрохати будь-яку людину назвати найуспішніших людей 21 століття, то найбільший відсоток відповідей становитимуть сучасні співаки, актори, хореографи, телеведучі, відомі бізнесмени, політики. Тобто ті особи, яких ми бачимо по телевізору, в інтернеті, на постерах, про яких чуємо із уст інших людей, по радіо тощо. Престижна високооплачувана професія, дорогий автомобіль, вишуканий одяг від найвідоміших брендів, голлівудська посмішка, ідеальне обличчя і фігура – це стандарти суспільства щодо найуспішних людей. Але, як на мене, у кожного – свій успіх, і зовсім необов’язково мати мету стати такими ж, як і ті ідеальні люди з екранів телевізорів, за життям яких ми гаємо кожного дня. Потрібно рухатися саме до своєї цілі, а не до нав’язаного кимось образу.
Віра в себе і свої можливості, щоденна праця над собою, самоудосконалення, надія на краще, любов до того, чим займаєшся приведе будь-кого до бурхливого тріумфу. Перш за все, успіх – це не кінцева мета, це постійний процес. Це сукупність деяких ознак, які приносять у наше життя приємні емоції і щастя. То виходить, що успіх – це і є щастя? Недарма ж я на початку написала, що «кожна людина хоче бути успішною і щасливою». Але ж не всі успішні люди є щасливими в житті. Я вважаю, що щастя і успіх – це нерозривні і взаємодоповнюючі поняття, тоді потрібно розглядати їх разом. Щастя у кожного своє, тоді і успіх буде індивідуальний. Для когось – це успішна кар’єра, велика заробітна плата, власний будинок й інші матеріальні блага, а для когось – щаслива і велика родина, у якій кожен один одного підтримує і допомагає. Для всіх поняття «успішне життя» різне, але варто пам’ятати і розуміти, що людина сама кує своє щастя і тільки від неї залежить все її майбутнє, адже вона сама безпосередньо бере в цьому процесі участь.
Отже, для себе я виділила декілька найважливіших порад, щоб досягти успіху і стати щасливим. По-перше, робіть те, що вам справді по душі, адже без власного задоволення нічого доброго не вийде. По-друге, багато працюйте над собою і практикуйтесь у своїй справі. Робіть те, що ви вважаєте правильним і не звертайте увагу на злостивців. Не приймайте близько до серця критику інших людей і будьте серйозними. Шукайте нові ідеї, а також важливо заручитися підтримкою. Адже коли поруч є хтось, хто вірить у вас більше, ніж ви самі, у вас точно все вийде.
Вихід друком першої збірки Тараса Шевченка "Кобзар" 18 квітня 1840 року був знаменною подією не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. Відразу після появи збірки його поетичні твори з'являються й на сторінках літературно-художніх альманахів і збірників, підсилюючи те величезне враження, яке справив на українське суспільство "Кобзар".
Саме альманахи – неперіодичні збірники широкого змісту, упорядковані здебільшого за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою – починають дедалі більше відігравати конструктивну роль у формуванні суспільної свідомості в період становлення нової української літератури. Структурно альманахи містили твори різних авторів, спочатку поезії, оповідання, нариси, а згодом і статті наукового, публіцистичного та літературно-критичного характеру. Такі альманахи являли собою окремі номери журналів, що видавалися одноразово, щорічно або ж час від часу. Їх поява і значне поширення в українській літературі були зумовлені майже повною відсутністю періодичної преси. Деякі з них за популярністю і ступенем поширення в певні періоди випереджають газети і журнали, перебувають на провідних позиціях як у журналістському, так і в літературному процесі. Це "Украинский альманах", який є першим таким збірником і виданий 1831 року Ізмаїлом Срезневським та Іваном Розковшенком у Харкові, "Украинский сборник" (Кн. 1 – 2, 1838–1841), заснований також Ізмаїлом Срезневським, "Русалка Дністровая", виданий 1837 року в Будапешті учасниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, "Сніп", виданий стараннями Олександра Корсуна у Харкові 1841 року та ін.
Були надзвичайно помітними й привертають значну увагу літературознавців і критиків ті українські альманахи, що містили твори Тараса Шевченка та побачили світ за його підтримки. Їх поява не мала системного характеру, і здебільшого була зумовлена суб'єктивними чинниками, ініціативою та невсипучою енергією окремих культурних діячів. За життя автора його твори виходили в альманахах "Ластівка", "Молодик", "Хата".
Кожна людина, як на мене, має бажання бути успішною і щасливою. І це природньо прагнути до кращого, проте мало хто до кінця розуміє, що для цього потрібно. Тож, хто такі «успішні» люди і що взагалі означає це привабливе слово «успіх»?
Існує безліч книжок, статей, розповідей на цю тему, проте у жодному з джерел немає чіткої інструкції про те, як все-таки мати успіх. Нам щодня нав’язують однотипні образи людей, що досягли здобутків у різних сферах. Це люди здебільшого популярні та відомі, ті, якими надихаєшся і ті, які згодом стають «ідеалами».
Якщо попрохати будь-яку людину назвати найуспішніших людей 21 століття, то найбільший відсоток відповідей становитимуть сучасні співаки, актори, хореографи, телеведучі, відомі бізнесмени, політики. Тобто ті особи, яких ми бачимо по телевізору, в інтернеті, на постерах, про яких чуємо із уст інших людей, по радіо тощо. Престижна високооплачувана професія, дорогий автомобіль, вишуканий одяг від найвідоміших брендів, голлівудська посмішка, ідеальне обличчя і фігура – це стандарти суспільства щодо найуспішних людей. Але, як на мене, у кожного – свій успіх, і зовсім необов’язково мати мету стати такими ж, як і ті ідеальні люди з екранів телевізорів, за життям яких ми гаємо кожного дня. Потрібно рухатися саме до своєї цілі, а не до нав’язаного кимось образу.
Віра в себе і свої можливості, щоденна праця над собою, самоудосконалення, надія на краще, любов до того, чим займаєшся приведе будь-кого до бурхливого тріумфу. Перш за все, успіх – це не кінцева мета, це постійний процес. Це сукупність деяких ознак, які приносять у наше життя приємні емоції і щастя. То виходить, що успіх – це і є щастя? Недарма ж я на початку написала, що «кожна людина хоче бути успішною і щасливою». Але ж не всі успішні люди є щасливими в житті. Я вважаю, що щастя і успіх – це нерозривні і взаємодоповнюючі поняття, тоді потрібно розглядати їх разом. Щастя у кожного своє, тоді і успіх буде індивідуальний. Для когось – це успішна кар’єра, велика заробітна плата, власний будинок й інші матеріальні блага, а для когось – щаслива і велика родина, у якій кожен один одного підтримує і допомагає. Для всіх поняття «успішне життя» різне, але варто пам’ятати і розуміти, що людина сама кує своє щастя і тільки від неї залежить все її майбутнє, адже вона сама безпосередньо бере в цьому процесі участь.
Отже, для себе я виділила декілька найважливіших порад, щоб досягти успіху і стати щасливим. По-перше, робіть те, що вам справді по душі, адже без власного задоволення нічого доброго не вийде. По-друге, багато працюйте над собою і практикуйтесь у своїй справі. Робіть те, що ви вважаєте правильним і не звертайте увагу на злостивців. Не приймайте близько до серця критику інших людей і будьте серйозними. Шукайте нові ідеї, а також важливо заручитися підтримкою. Адже коли поруч є хтось, хто вірить у вас більше, ніж ви самі, у вас точно все вийде.