Хто хоче ів за завдання
Випишіть зайве слово з кожного рядка і зазначте його граматичні категорії (це те, що властиве слову як частині мови).

а) принишклий, засвоєний, зачерствілий, працьовитий, залитий, стиснутий, почутий, очікуваний;

б) четвертий, сорок, одна четверта, четверо, чверть, чотириста, чотирьохсотий, чотирьохмільйонний;

в) нашвидкуруч, натщесерце, навзнак, навіть, наввипередки, навіки, набік, наопашки;

г) половина, п᾿ятірка, третина, частина, одиниця, один, десяток, сотня;

д) ніякий, абихто, кожен, увесь, той, хтозна-скільки, бозна-де, будь-що;

е) щоб, якби, якщо, проте, бо, аби, як;

є) розумний, старанний, уважний, твердий, залізний, міцний;

ж) прочитаймо, знайдімо, попрацюємо, заграймо, перевернімо, зробімо;

з) світає, морозить, кортить, сутеніє, мислить, темніє.

​

1. Кінь, який наляканий громовицею, тихенько заіржав (означальне). 2. Де Дніпро, поза білими хмарами буркає грім дідуганом столітнім (місця). 3. Камінець, коли зірвався з-під ноги, покотився вниз і дзвінко булькнув у ріку (часу). 4. В житті не сумнівайся, якщо служиш правді (умови). 5. Там, де прибережні верби, вода була наче зеленаста (місця). 6. Хоча насправді хвилювалася від майбутньої зустрічі, дівчина зовні удавала із себе спокійну (допусту).

У дужках види підрядних частин у новоутворених складних реченнях.

Серед безлічі книг є такі, які мають  заповітне значення. До таких книг належить «Кобзар» Т.Шевченка. Більшість цих поезій написано далеко від рідного краю, але вони наповнені образами Дніпра, українських степів. Вони написані на випадкових сторінках захалявних книжечок, проте стали  дорогими для цілого народу. Книга формувалася  рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із  життя українського кріпака Тараса Шевченка увібрав у себе цей  збірник поезій,  найменований «Кобзарем».

Внутрішній світ Тараса Шевченка постав у ліриці й поемах «Кобзаря»,  і  народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє.

Це цілісна книга-сповідь, наповнена почуттями поета: "Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!" З цієї любові виросла вогненна поезія «Кобзаря»,  це  почуття  живило той дух протесту, яким наповнена Шевченкова книга.