II. Напишіть твір-мініатюру (4-6 речень) на тему «Грайливий вітер» , використавши дієслова в переносному значенні. За потреби скористайтеся лексичним матеріалом з довідки.
У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка. Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими ремісниками характерним їм містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу. Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама. Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси. З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо. Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще
ОДНОРІДНІ ПРИСУДКИ. Два і більше присудків у реченні є однорідними, якщо вони відносяться до одного й того ж члена речення — підмета, між собою поєднуються сурядним зв’язком однорідності. Однорідні присудки утворюють: 1) синтаксичні ряди дієслів, ситуативно об’єднані: “На базарі продавали, кричали, за пекли, варили…» (із журн.) (присудки залежать від ситуації); 2) синтаксичні ряди дієслів, що виражають послідовність подій, станів: ‘Він підійшов до столу, взяв книгу і почав читати» (газ.) (при¬судки залежать один від одного в часовому плані); 3) синтаксичні ряди дієслів зі значенням градації: “Він нічого про це не знав і не відав, не бачив, не чув і не здога¬дувався” (журн.ї (присудки пов’язані відношенням градації).
Однорідні присудки утворюють:
1) синтаксичні ряди дієслів, ситуативно об’єднані:
“На базарі продавали, кричали, за пекли, варили…» (із журн.) (присудки залежать від ситуації);
2) синтаксичні ряди дієслів, що виражають послідовність подій, станів:
‘Він підійшов до столу, взяв книгу і почав читати» (газ.) (при¬судки залежать один від одного в часовому плані);
3) синтаксичні ряди дієслів зі значенням градації:
“Він нічого про це не знав і не відав, не бачив, не чув і не здога¬дувався” (журн.ї (присудки пов’язані відношенням градації).