Посієш впору - збереш зерна гору. (Нар. творчість) 2) Ти зійди на гору
брате і поглянь на схід - стали світлі наші хати світ. (Я. Колас) 3) І
добре синові - в нього є мати. І добре матері - в неї є син. (А. Малишко) 4) Не
плюй в колодязь -пригодиться води напиться. (Л. Глібов) 5) Перемога прийде -
але не сама її треба ще здобувати. (Ю. Смолич) 6) Я пам’ятаю - на Дніпрі од
берегів пахли трави. (М. Сосюра) 7) Поглянув я на ягнята - не мої ягнята.
Обернувся я на хати - нема в мене хати. (Т. Шевченко) 8) Здобудеш освіту -
побачиш більше світу. (Нар. творчість)
8. Небо оновляється: засиніло зовсім повесняному. (О. Гончар) 9. І став довгожданий ранок: теплий прозорий щедро
обсипаний позолотою сонця. (Я. Баш)
1. Хай оживає істина стара: людина починається з добра (Л. Забашта). 2.1. Хай оживає істина стара людина починається з добра (Л. Забашта). 4. Ксенія була
обдарованою дівчинкою: я щодня насолоджувалася класикою у виконані юної
піаністки (Г. Паламарчук). 5. Вже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися
із-за обрію (О. Гончар). 6. Не вчи плавати щуку: щука знає цю науку
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.
Посієш впору - збереш зерна гору. (Нар. творчість) 2) Ти зійди на гору
брате і поглянь на схід - стали світлі наші хати світ. (Я. Колас) 3) І
добре синові - в нього є мати. І добре матері - в неї є син. (А. Малишко) 4) Не
плюй в колодязь -пригодиться води напиться. (Л. Глібов) 5) Перемога прийде -
але не сама її треба ще здобувати. (Ю. Смолич) 6) Я пам’ятаю - на Дніпрі од
берегів пахли трави. (М. Сосюра) 7) Поглянув я на ягнята - не мої ягнята.
Обернувся я на хати - нема в мене хати. (Т. Шевченко) 8) Здобудеш освіту -
побачиш більше світу. (Нар. творчість)
8. Небо оновляється: засиніло зовсім повесняному. (О. Гончар) 9. І став довгожданий ранок: теплий прозорий щедро
обсипаний позолотою сонця. (Я. Баш)
1. Хай оживає істина стара: людина починається з добра (Л. Забашта). 2.1. Хай оживає істина стара людина починається з добра (Л. Забашта). 4. Ксенія була
обдарованою дівчинкою: я щодня насолоджувалася класикою у виконані юної
піаністки (Г. Паламарчук). 5. Вже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися
із-за обрію (О. Гончар). 6. Не вчи плавати щуку: щука знає цю науку
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.