Казка: Якби в мові не було заперечних часток​

В мене є одна подруга, її звати Марта ми з нею дуже сильно дружемо. Один раз коли ми гуляли з Вікою нас ображали інші дівчата та хлопці, а моя найкраща подруга Марта це побачила і сказала їм щось на вухо ми з Вікою не почули, а може вона і не казала на вухо. Ті всі дівчата та хлопці потікали від страху. Нам з Вікою було дуже цікаво що їм Марта сказала тож запитали, а вона сказала що видумала велику її собаку та якщо вони будуть нас чіпати то, випусте собаку на них, і та собака їх покусає. Ми потім всі сміялися яку Марта історію придумала

Мені завжди хотілося мати собачку, неважливо якої породи та розміру. І ось одного разу, на мій день народження, батьки подарували мені собаку. Я про неї завжди мріяв. З тих пір з нами живе ще один член нашої дружної сім’ї. Ми назвали собаку Альфою. Це ім’я їй дуже підходить. Її порода називається боксер. Наша собака темно-рудого кольору, з білими плямами на грудях і животі. Ще у неї є білі плями на лапах, вони дуже нагадують шкарпетки. Морда у неї чорна. Її шерсть – дуже коротка і тонка, приємна на дотик. У Альфи дуже гарні очі темно – горіхового кольору. По очах завжди можна визначити її настрій. То вона дивиться весело і грайливо, то розумно і серйозно.
Альфа – це сильна, м’язиста, дуже енергійна собака. Вона обожнює ходити на прогулянки і бігати. Мені дуже подобається грати з нею. Вона виконує безліч команд і різних трюків. Альфа дуже життєрадісна і дружелюбна. У неї поступливий характер. Вона часто грає з моїми друзями. Альфа завжди відчуває настрій оточуючих. Якщо я чимось засмучений, вона намагається втішити і розважити мене. Альфа стала справжнім членом нашої сім’ї. Вона мій вірний друг і захисник.