У школі ми вивчаємо багато предметів, які дають нам інформацію про різні явища у світі. На уроках ми дізнаємося багато нового. Деякі предмети мені подобаються більше, деякі менше. Багато в чому через те, наскільки цікаво проходять уроки.
Мій улюблений урок – література, і російська, і зарубіжна. Що мені особливо подобається, це те, що він ніби переносить нас в інший час і іншу культуру. Перед нами виникають фігури письменників і поетів минулих століть, на сторінках їхніх творів ми бачимо життя і характери людей, які жили колись до нас. Саме в літературних творах вигадані герої постають перед нами, як живі, наповнені своїми думками, почуттями. Разом з ними ми переживаємо захоплюючі, а часто й трагічні, події, немов стаючи частиною історії.
Мені подобається, коли на уроці літератури ми дізнаємося про життя самого письменника або поета, про ті події, які підштовхнули його до написання твору. Крім цього мені подобається читання за ролями і складання характеристик героїв. Я люблю заучувати красиві вірші про природу або людей. Вони ніби передають мені ті почуття, що відчували поети, коли створювали їх.
Уроки літератури не тільки пізнавальні, вони також розвивають вміння правильно і красиво говорити, співпереживати героям, а також відкривають перед нами дивовижний світ подій, в яких ми б інакше не побували, і людей, яких би по-іншому і не зустріли.
Якщо постає питання, як відшукати свій шлях у житті, то це вже добре, бо не в усіх таке питання взагалі постає. Тому відноситися до нього треба серйозно.
Перш за все питання треба розібрати та зрозуміти. Що таке "життя"? Що таке "шлях у житті"? Що таке "свій шлях"?
Розуміти поняття краще через протилежності. Життя краще розуміється та відчувається через смерть. Смерть вказує на те, що люди не безсмерті та не вічні. Як казав Воланд: "Людина смертна, причому смертна раптово". Тобто не треба витрачати час даремно.
Шлях - це не просто дорога. Це щось, яке веде кудись. Тобто є ціль, мета. І до неї треба йти, докладати зусиль та силу волі. Але самої сили волі буде не достатньо, якщо немає натхнення. Натхнення дарує сили та крила. Тобто ціль треба вибирати таку, яка надихає.
"Свій шлях" підкреслює той факт, що ми самі відповідаємо за шлях, який вибрали, нам самим по ньому йти, тому не треба дозволяти комусь іншому робити цей вибір за нас. Батьків, вчителів, суспільство треба уважно вислухати, бо вони мають певний досвід, але вибирати треба самостійно. А ще треба не боятися змінювати шлях, якщо зрозуміли, що йдете не туди, не дивлячись на те, як довго вже йдете та скільки зусиль доклали.
А шукати шлях треба серцем і душею, бо життя не комп’ютерна програма, його не прорахуєш.
Мій улюблений урок – література, і російська, і зарубіжна. Що мені особливо подобається, це те, що він ніби переносить нас в інший час і іншу культуру. Перед нами виникають фігури письменників і поетів минулих століть, на сторінках їхніх творів ми бачимо життя і характери людей, які жили колись до нас. Саме в літературних творах вигадані герої постають перед нами, як живі, наповнені своїми думками, почуттями. Разом з ними ми переживаємо захоплюючі, а часто й трагічні, події, немов стаючи частиною історії.
Мені подобається, коли на уроці літератури ми дізнаємося про життя самого письменника або поета, про ті події, які підштовхнули його до написання твору. Крім цього мені подобається читання за ролями і складання характеристик героїв. Я люблю заучувати красиві вірші про природу або людей. Вони ніби передають мені ті почуття, що відчували поети, коли створювали їх.
Уроки літератури не тільки пізнавальні, вони також розвивають вміння правильно і красиво говорити, співпереживати героям, а також відкривають перед нами дивовижний світ подій, в яких ми б інакше не побували, і людей, яких би по-іншому і не зустріли.
Якщо постає питання, як відшукати свій шлях у житті, то це вже добре, бо не в усіх таке питання взагалі постає. Тому відноситися до нього треба серйозно.
Перш за все питання треба розібрати та зрозуміти. Що таке "життя"? Що таке "шлях у житті"? Що таке "свій шлях"?
Розуміти поняття краще через протилежності. Життя краще розуміється та відчувається через смерть. Смерть вказує на те, що люди не безсмерті та не вічні. Як казав Воланд: "Людина смертна, причому смертна раптово". Тобто не треба витрачати час даремно.
Шлях - це не просто дорога. Це щось, яке веде кудись. Тобто є ціль, мета. І до неї треба йти, докладати зусиль та силу волі. Але самої сили волі буде не достатньо, якщо немає натхнення. Натхнення дарує сили та крила. Тобто ціль треба вибирати таку, яка надихає.
"Свій шлях" підкреслює той факт, що ми самі відповідаємо за шлях, який вибрали, нам самим по ньому йти, тому не треба дозволяти комусь іншому робити цей вибір за нас. Батьків, вчителів, суспільство треба уважно вислухати, бо вони мають певний досвід, але вибирати треба самостійно. А ще треба не боятися змінювати шлях, якщо зрозуміли, що йдете не туди, не дивлячись на те, як довго вже йдете та скільки зусиль доклали.
А шукати шлях треба серцем і душею, бо життя не комп’ютерна програма, його не прорахуєш.