Якщо ви мрієте відвідати знамениті Єлисейські поля Парижа, ви побачите зовсім не те, що очікували. Сьогодні - це страшенно галаслива і газована автомобілями центральна вулиця , наповнена до того ж, чудернацькими витворами митців-авангардистів, обабіч багаторядної проїжджої частини .
Справжні єлисейські поля (у розумінні земного раю), збереглися в Україні, а саме на Черкащині, у благословенній Умані. Благословенній тому, що місто лежить в особливій кліматичній зоні, багатій сонцем, насиченій яскравим повітрям і немовби "закритій" від надмірних дощів. Саме тут наприкінці 18 століття граф Потоцький розпорядився спорудити один зі своїх маєтків і розбити навколо 20-гектарний дендрологічний парк, в якому було б зібрано унікальні дерева з усього світу. "Софіївка" - таку назву отримала літня резиденція графа, споруджена на честь його дружини Софії, кохання до якої було вистраждане багатолітньою забороною одружитися і недовгим щастя у шлюбі.
Відомий російський мандрівник І.М. Долгорукий відвідавши "Софіївку" 1810 року писав: "Ніщо не може зрівнятися з тим, що тут бачиш, усе зачаровує, захоплює. Сад цей - один із щасливих
і неодмінних наслідків мистецтва людського..."
Сьогодні "Софіївка" є цінним, науковим і культурно-освітнім центром. Кожний куточок парку, овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами і та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких.
З якого б боку ви не знайшли до парку, він скрізь прекрасний!
1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації. 2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя. 3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..." 5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
Якщо ви мрієте відвідати знамениті Єлисейські поля Парижа, ви побачите зовсім не те, що очікували. Сьогодні - це страшенно галаслива і газована автомобілями центральна вулиця , наповнена до того ж, чудернацькими витворами митців-авангардистів, обабіч багаторядної проїжджої частини .
Справжні єлисейські поля (у розумінні земного раю), збереглися в Україні, а саме на Черкащині, у благословенній Умані. Благословенній тому, що місто лежить в особливій кліматичній зоні, багатій сонцем, насиченій яскравим повітрям і немовби "закритій" від надмірних дощів. Саме тут наприкінці 18 століття граф Потоцький розпорядився спорудити один зі своїх маєтків і розбити навколо 20-гектарний дендрологічний парк, в якому було б зібрано унікальні дерева з усього світу. "Софіївка" - таку назву отримала літня резиденція графа, споруджена на честь його дружини Софії, кохання до якої було вистраждане багатолітньою забороною одружитися і недовгим щастя у шлюбі.
Відомий російський мандрівник І.М. Долгорукий відвідавши "Софіївку" 1810 року писав: "Ніщо не може зрівнятися з тим, що тут бачиш, усе зачаровує, захоплює. Сад цей - один із щасливих
і неодмінних наслідків мистецтва людського..."
Сьогодні "Софіївка" є цінним, науковим і культурно-освітнім центром. Кожний куточок парку, овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами і та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких.
З якого б боку ви не знайшли до парку, він скрізь прекрасний!
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...