Кого з наших сучасників вважають моральним авторитетом нації? Чи має
така особа володіти даром слова? Чи сприяє розвиткові такого дару риторична
компетентність? Викладіть свої думки в короткому творі, написаному у формі
діалогу.
Дорогі старшокласники! Я хочу поділитися з вами думками, які допо могли мені досягнути деяких успіхів. Моя філософія життя завжди була
дуже Мале зроблене є завжди більше, ніж балаканина про найбільші подвиги».
Я народився в Україні і не відчуваю потреби вдавати, що я хтось інший.
У західній культурі найбільшою образою є назвати когось перевертнем. Якби я вдавав, що я англієць, росіянин чи поляк, то не шанував бисебе самого.
А якщо людина сама себе не шанує, то як може сподіватися, що її пошанує хтось інший? Кожен гарно усміхається, але вважає таку людину неповноцінною.
Життя навчило мене: найкраще бути самим собою. Я був, є і помру українцем.
Я завжди пильнував, щоб не принизити своєї гідності. Особливо важливо, щоб я як українець не принизив моїми діями гідності мого народу.
Я гордий зі свого походження і вірю в краще майбутнє України.
Я вважаю, що Україна — це велике дерево, яке живиться соками української землі, а розпускає гілки по всьому світу. Деякі нездорові гілки всохнуть.
Але корінь здоровий — гілки і галузки відростуть.
...Багато було тих, хто віддав своє життя і загинув за ідею України. Але є багато тих, хто живе і творить для тієї самої ідеї як в Україні, так і за її межами.
Якщо відновимо в собі правдиве почуття гордості — з того, що ми витримали й пережили,
то ніхто не зможе нам перешкодити стати рівними з іншими визнаними
народами світу. Ніхто не перешкодить нам почувати себе добрими для себе, нашого народу і світу.
...Головне в житті — не занепадати духом і вірити у кращий завтрашній день.
Відповідь:
Без розуміння учнями ролі особи в історії та зумовленості її діяльності
належністю до певної соціальної, національної чи іншої групи повноцінне
вивчення історії неможливе. Історія засвоюється учнями ефективніше через
призму особистості конкретної людини. Зображення життя та діяльності
історичної постаті, її впливу на окремі події або на історичний процес у
цілому сприймається та запам’ятовується школярам з більшою готовністю,
ніж оперування історичними фактами, позбавленими яскравих осіб.
Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії, а і
впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу
залежить від педагога. Вирішити цю проблему йому до знання
оптимальних форм та методів навчання, застосування яких сприятиме
формуванню специфічного уміння – характеризувати та оцінювати
історичних осіб. Під час цієї роботи можуть застосовуватись такі форми
навчання: урок, семінар, екскурсія (в шкільний, краєзнавчий, художній
музей, картинну галерею), огляд науково-документального, художнього
фільму та їх обговорення; курс за вибором та факультатив, консультація,
конференція, самоосвітня робота. Проте провідною формою навчання
Пояснення: