що зробити, щоб в нашому місті завжди панувала чистота? щоб навколо не валялися недопалки, фантики, пластикові упаковки? і щоб мешканці нашого міста не дихали димом та пилом?
я вважаю, що для чистоти в місті, звичайно, багато робиться. щоранку на роботу виходять двірники, замітають вулиці, двори, сквери та парки. потім сміттєвози вивозять відходи з кожного контейнера, з кожного під'їзду. уявляєте, що було б, якби всього цього не робили? місто просто потонуло б в опалому листі, пляшках, обгортках, зламаних речах та кухонних очистках!
інша справа, що двірники працюють, а інші городяни їм роботи. невиховані люди сміття де попало, мимо урн. таких людей, на жаль, багато. от місто і виглядає брудним, засміченим.
а от якщо кожна людина перестане жбурляти на асфальт недопалки, кидати на газони порожні упаковки, «ховати» в кущах пластикові пляшки, то в місті стане чисто. як за чарівної палички! але так має чинити кожен городянин. не треба кивати один на одного та говорити: «а чому я? нехай сусід дбає про чистоту! ». потрібно зробити своїм особистим правилом дотримання чистоти не тільки у себе вдома, але й у місті. чистота нашого міста залежить від совісті кожного його мешканця.
думаю, якщо кожен городянин буде думати про екологію, то не буде в місті сміття. і не тільки центр міста, а навіть околиці стануть чистими. а також вдасться вирішити й інші проблеми екології міста. наприклад, поменшає диму із заводських труб і вихлопів автомобілів, що забруднюють повітря в місті. або отруєних вод від заводів та фабрик, які псують воду в річках та джерельцях нашого міста. головне - не буди байдужим та зробити те, що в наших силах.
Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.
Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь – козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Всі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.
Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:
- Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.
Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.
Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:
Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?Я ж сказав правду! – здивувався Мишко.Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це - відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.
що зробити, щоб в нашому місті завжди панувала чистота? щоб навколо не валялися недопалки, фантики, пластикові упаковки? і щоб мешканці нашого міста не дихали димом та пилом?
я вважаю, що для чистоти в місті, звичайно, багато робиться. щоранку на роботу виходять двірники, замітають вулиці, двори, сквери та парки. потім сміттєвози вивозять відходи з кожного контейнера, з кожного під'їзду. уявляєте, що було б, якби всього цього не робили? місто просто потонуло б в опалому листі, пляшках, обгортках, зламаних речах та кухонних очистках!
інша справа, що двірники працюють, а інші городяни їм роботи. невиховані люди сміття де попало, мимо урн. таких людей, на жаль, багато. от місто і виглядає брудним, засміченим.
а от якщо кожна людина перестане жбурляти на асфальт недопалки, кидати на газони порожні упаковки, «ховати» в кущах пластикові пляшки, то в місті стане чисто. як за чарівної палички! але так має чинити кожен городянин. не треба кивати один на одного та говорити: «а чому я? нехай сусід дбає про чистоту! ». потрібно зробити своїм особистим правилом дотримання чистоти не тільки у себе вдома, але й у місті. чистота нашого міста залежить від совісті кожного його мешканця.
думаю, якщо кожен городянин буде думати про екологію, то не буде в місті сміття. і не тільки центр міста, а навіть околиці стануть чистими. а також вдасться вирішити й інші проблеми екології міста. наприклад, поменшає диму із заводських труб і вихлопів автомобілів, що забруднюють повітря в місті. або отруєних вод від заводів та фабрик, які псують воду в річках та джерельцях нашого міста. головне - не буди байдужим та зробити те, що в наших силах.
Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.
Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь – козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Всі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.
Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:
- Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.
Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.
Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:
Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?Я ж сказав правду! – здивувався Мишко.Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це - відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.