Контрольна робота №3 «Складнопідрядне речення»
І варіант
1. Укажіть правильне твердження
а) У СПР прості речення синтаксично нерівноправні й об'єднані підрядним зв'язком.
б) У СПР між простими реченнями не ставиться кома.
У СПР уживаються сполучники сурядності і підрядності.
г) У СПР підрядна частина завжди знаходиться після головної.
2. Укажіть СПР.
а) Жваво, майже підбігцем старий чабан кинувся до ягняти, взяв його на руки, приніс, поклав до вівці, і вона
одразу заспокоїлась. (О. Гончар)
б) Ліщина вітрозапильна і цвіте весною, до утворення листя, яке перешкоджало б перенесенню вітром пилку.
в) Згори лунає розмірений стукіт, і в тому постукуванні розсудливість і селянська непоквапливість у
важливому ділі. (Є. Гуцало)
г) Перестало виспівувати й ВИтьохкувати птаcтвo вcяк на свій лад, лише дятел стукотів десь недалечко по корі
всохлого дерева. (Гр. Тютюнник)
3. Визначте, яким є подане речення.
Полонені мали надію, яка допомагала ім вижити й примножувати їхні сили. (3 газети)
а) ССР:
б) БСР:
в) СПР з підрядним з'ясувальним;
г) СПР з підрядним означальним.
4. Яким є підрядне обставинне речення в наведеному СПР?
На сході кусочок неба почервонів, немов десь далеко було розкидане вогнище. (С. Скляренко)
а) Підрядне умови;
б) підрядне допусту;
в) підрядне порівняльне;
г) підрядне мети.
5. Будова якого з речень відображає дана схема?
[ ], ( ), (, .
а) Селім – єдиний, хто пробудив Порту від сплячки, хто спробував піднести прапор пророка.
б) Звичайно, султан знав, що то кричав не гяур.
B) Звідти, де той копає, не долетить i рiв гармати. (3 тв. Ю. Мушкетика)
г) Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда, коли б усе те
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою
Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славна країна...В Україні, славній своєю красою, народився Тарас Григорович Шевченко — великий український народний поет. У тяжких кріпацьких злиднях минало його дитинство. Але була в маленького Тараса мати з люблячим серцем, був батько з лагідними очима, дідусь з мудрими розповідями про героїчне минуле рідного краю:Село на нашій Україні —Неначе писанка село,Зеленим гаєм поросло...Сам Бог витає над селом.А потім не стало рідних. Хлоцець-сирота опинився в чужому холодному Петербурзі — не стало й Батьківщини . Спогади про рідний край, щира любов до нього, тута за Україною зустрічаються у віршах молодого поета.Україно, Україно!Серце моє, ненько!Як згадаю твою долю,Заплаче серденько!Опинившись у засланні, Шевченко линув думкою в рідні місця. Ходив берегом мертвого Аральського моря, а очі бачили розкішну природу України:Тихесенько вітер віє,Степи, лани мріють,Меж ярами над ставамиВерби зеленіють.Як не вистачало Шевченкові, насильно відірваному від України, її зелених гаїв під блакитним небом, пахощів квітучих садів, співу соловейка під золотими зорями, величного спокою замріяних могил! З яким розпачем поет, закинутий злою долею в чужі казахські степи, промовляв: «0 доле моя! Моя країно! Коли і вирвусь з цієї пустині? »Після заслання Шевченкові не дозволили оселитися в Україні. І лише після смерті Тарас Григорович, для якого не було «на світі України», не було «другого Дніпра», назавжди повернувся на свою прекрасну омріяну Батьківщину.