Історична тема в нашій літературі — це незабутні сторінки української історії. письменники україни у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв — мужніх українських ватажків. у романі і. багряного "тигролови" реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і голодомор, і репресії. письменникові поталанило — він вирвався із сталінського пекла, опинився в еміграції. і. багряний вважав своїм обов'язком розповісти всьому світові правду про цей час. роман багато в чому є автобіографічним. у ньому розповідається про долю ліричного героя, який перемагає сталінську систему. пригоди головного героя григорія многогрішного — від втечі з "ешелону смерті", що мчав до гулагу, до життя в українській родині сірків — це правдиве зображення жахливих буднів ув'язнених у сталінських концтаборах, на засланні, тяжкого життя українців на далекому сході. письменник показує, як "енкаведисти" знущалися з патріотів, які любили свій край, свій народ, його волелюбний дух, які самі були людьми мужніми і волелюбними. особливо вражає своєю злою силою майор нквс медвин — беріївський кат, який не одному українському патріотові "вправляв мозки". цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби лише назвали його "справжнім чекістом". але там, у тайзі, григорій зустрів також щирих і мужніх своїх земляків-українців — родину тигроловів сірків. колись ця родина втекла від злиднів і збудувала собі в тайзі нову, славну і вільну україну. у суворому далекосхідному краю українці давали своїм поселенням назви тих міст або сіл, звідки самі були родом. вони зберігали усі звичаї, традиції, побут. і григорій відчув себе в цій родині, ніби в рідному краєві.
хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці, алі згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим почали забудовувати ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.
найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. у результаті цих вибухів і пожеж центр києва вигорів практично повністю. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. в 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.
по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів, прийняти участь в конкурсах.
хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці, алі згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим почали забудовувати ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.
найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. у результаті цих вибухів і пожеж центр києва вигорів практично повністю. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. в 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.
по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів, прийняти участь в конкурсах.