Контрольна робота з теми
″Однорідні члени речення. Звертання, вставні слова
(словосполучення, речення)″
1. Однорідними членами НЕ ускладнене речення:
а) Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л.
Дмитерко).
б) Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п'янить (О.
Олесь). в) Відчуває щирість сонця голубий прозорий день
(С. Фомін.).
1. Кількома рядами однорідних членів ускладнене речення:
а) Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М. Рильський).
б) Він у шапці-невидимці мандрував собі щодня по дорозі, по стежинці, по
заметах навмання (В. Скомаровський).
в) Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне - великі ріки, великі дерева,
пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й
листочки (Ю. Мушкетик).
1. Поширеними однорідними членами ускладнене речення:
а) Жито, пшениця й овес - все разом поспіло й присохло (І. Нечуй-Левицький).
б) Любіть Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею (О. Підсуха).
в) Оживуть степи, озера, та не верстовії, а вольнії, широкії, скрізь шляхи Т. Шевченко).
1. Помилку допущено при побудові речення:
а) Я займаюся спортом як влітку, так і взимку.
б) Ми відвідали не тільки історичний музей, а й картинну
галерею. в) На вечорі в клубі було багато не лише дівчат, а й
молоді.
1. Поширеним звертанням ускладнене речення:
а) Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати (В. Сосюра).
б) Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє (Леся
Українка).
в) Який ти, світе, теплий і широкий! (А. Малишко)
1. Вставним словом ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
а) Тихе блідо-блакитне море здається спить (М.
Коцюбинський).
б) Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).
в) Де зараз ви кати мого народу? (В. Симоненко)
1. Вставним реченням ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
а) Власне кажучи щороку відкриття полювання буває двічі (Остап Вишня).
б) Можливо були ми квітками в одному суцвітті чи сусідніми днями в
спекотному літі (І. Андрощук).
в) Відцвів воронець облетіли на вітрах маки польові рано вони зацвітають і швидко
гаснуть зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур (О. Гончар).
1. Звертання або вставні слова не передають ставлення до адресата в реченні:
а) Спи, дитиночко кохана! Баю, люлі, бай (О. Олесь).
б) Це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими
(М.Попович).
в) Пробач мені, далекий друже, що згадку затягли дими, хоч у свої серця байдужість не
смієм поселяти ми (В. Крищенко).
1. Установіть відповідність між реченням і вставною конструкцією в ньому (розділові
знаки
пропущено).
а) звертання 1) Кажуть немовби вогонь найперше обернувся в повітря (М.
Зеров).
б) вставне слово 2) Рідна мати моя ти ночей не доспала ... (А. Малишко)
в) вставне 3) Час летів немов на крилах і мов сон життя минало (Леся
Українка).
словосполучення 4) Так що мати каже уже косо розписуєшся? (В. Дрозд)
1. Установіть відповідність між реченням і розділовим знаком, який пропущено у
ньому.
а) кома 1) Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле (О. Гончар).
б) двокрапка 2) Я з тобою навпіл все життя поділю хліб і сіль, і
краплину
в) тире щастя (А. Малuшко).
3) Синє глибоке небо розгортало своє безкрає поле (П.
Мирний).
4) Чи ти маєш бога в животі а царя в голові?! (Панас
Мирний)
1. Установіть відповідність між вставним словом (словосполученням) і реченням, у
якому воно має бути указаним у дужках за значенням.
а) без всякого сумніву; 1) (відтінок невпевненості) земля тут прагне нестримно
виявити всю
б) а може; свою щедрість, порадувати людей усім найкращим, що
тільки
в) пам'ятаю може їм дати (О. Гончар).
2) (відтінок припущення) сад дрімає в мені, в моїй тленій
душі (С. Сердюк).
3) Це (переконання) був він (В. Вuннuченко).
4) Довго стояла вода весняна (джерело повідомлення)
(ОДовженко)
1. Установіть відповідність між реченням і розділовими знаками при вставному
реченні, які в
ньому пропущено.
а) кома; 1) Там батько плачучи з дітьми /а ми малі були і голі/ не
витерпів
б) тире лихої долі, помер на панщині (Т. Шевченко).
в) дужки 2) На нашу думку / ніхто не зважив.
3) Мідні браслети / як вважають сірійські медики/
запобігають
розповсюдженню тяжких хвороб.
4) Пісні його / я знав / подобались дівчині (В.
Вuннuченко).
Держи)) С моей курсовой кусок))
Римське право є цінним не лише як архаїчний пережиток минулого. Не дивлячись на те, що ось уже понад тисячоліття правознавці активно користуються римськими юридичними концепціями, поглядами, поняттями, конструкціями, системою нормативно-правового регулювання, заснованою на ідеях формальної рівності і незалежності учасників ринкових відносин та багатьма іншими аспектами римського права, в ньому залишився величезний простір для переосмислення та вдосконалення відносно сьогоденних реалій. Так, щоразу економічні та соціальні еволюції змушують нас звернутися до досвіду правового розвитку країн. У більшості з них наука приватного права ґрунтується на римському праві, що повертає нас до даної теми.
А, на думку італійського соціолога Ново Дізіонаріо волонтер – “це громадянин, який вільно, а не для того, щоб продемонструвати свої моральні зобов’язання чи законні обов’язки керується ідеєю суспільної та приватної солідарності. Волонтер, одного разу показавши здатність виконувати свої громадянські та власні обов’язки, надалі переходить в цілковите розпорядження суспільства, сприяє рішенню місцевих проблем надаючи пріоритет відвідуванню бідних та знедолених ”
Зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ. Поняття “волонтер” і “волонтерство” є дуже широким.
В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорислива, у більшості випадків анонімно виконувати роботу на благо інших. Тобто, частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін “волонтерство” означає передусім діяльність на основі добровільної волі.
На думку І.Д. Звєрєвої, волонтерський рух – це доброчинна робота, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот та суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну до та послуги інвалідам, хворим особам та соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером. [7, c. 25]
В Законі України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” визначено, що волонтерський рух – добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має соціально корисний характер.
Волонтерський рух – це природно, і можливо він тільки у вільному, незалежному демократичному суспільстві. Служіння суспільству виховує громадянські почуття, а волонтерський рух, зокрема, є оптимальною умовою прояву альтруїзму гуманності для самореалізації та самовдосконалення людини будь-якого віку.
Волонтерський рух – це рух по наданню безкорисливої до тим, хто її потребує. Під цим поняттям розуміють волонтерські дії, як на місцевому, так і на державному рівнях, і разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. В рамках національних програм і програм ООН сприяють розвитку гуманітарної до технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру.
Волонтери не отримують матеріальної до у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим , хто потребує до відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання. Скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи.
У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ волонтерів України – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим.
Так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтер