Контрольна робота з української мови (офіційної) 9 клас
Благословен, хто п’є рідну воду.
Як прекрасно жити над великою водою! Можна любити моря, океани, можна мріяти про них, але не можна нічого в світі так любити, як велику річку, велику свою воду, що тече безупинно поміж рідних берегів. І береги дивляться у воду і не надивляться.
Описати річку раннім ранком, коли з рожевого туману починають випливати дерева, верби, гуси, човен, а там десь і хата чи білий пісок. Яка прозора й м’яка в річці вода. Як живуть по її мальовничих берегах люди, як миються в ній, складають про неї свої пісні, мелодії. І благословен той, хто п’є рідну воду і не сумує по ній все життя. Коли думаю я про старі часи од давніх – давен, ще скіфсько – старослов’янських, до запорізьких включно, мислячи, звичайно, про історію свого народу, мені чомусь і Дніпро, і народ здаються однаково молодими й подібними один до одного в ті часи. Нині Дніпро постарів, а народ виріс і перебуває у віці повної мужності… (154 слова)
(30 б.)
І варіант
2.Випишіть з третього речення по одному словосполученню :
з узгодженням, керуванням і приляганням. 3 б.
3. Випишіть з тексту 2 слова, які відповідають схемі: ¬ ͡ ˄˄ 2 б.
4.Затранскрибуйте три слова, в яких звуків більше, ніж букв. 6 б.
5.Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. Запишіть його в наказовому особи однини та множини. 5 б.
6.Доберіть антоніми до слів: свій, постаріти, любити. 3 б.
7. Накресліть схему десятого речення, вкажіть його тип та частиномовну приналежність слів у ньому. 5 б.
ответ:
у людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. і усі вони засновані на любові людини до людини. і є ще така щиросердечна якість, як милосердя. і воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «людина людині вовк». але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. потрібно бути щирим гуманістом. тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. легко бути добрим, молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. і як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. і ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за . адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. а може зненавидить, хто знає.
важко тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй і або твбїй поблажливості. іноді бути милосердним нестерпно важко. і, зрозуміло, це дано не кожному. і мені навіть здається — тільки обраним.