Контрольна робота
з української мови
7 клас
Прийменник. Сполучник. Частка .Вигук
Тестові завдання
І. У якому рядку визначення прийменника правильне?
А) Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає
залежність іменника та займенника від інших слів.
Б) Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що
вживається для зв'язку однорідних членів речення.
В) Прийменник — незмінна службова частина мови, що вживається
для зв'язку частин складного речення.
Г) Прийменник — службова частина мови, що виражає залежність
іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні
та реченні.
2. У якому рядку всі прийменники пишуться разом?
А) Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за.
Б) По/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж.
В/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до.
Г) На/впроти, у/зв'язку/з, поруч/з, з/метою, з/посеред.
Д) За/для, відповідно/до, незалежно/від, о/крім, по/за.
3.У якому рядку всі сполучники причинові?
А) Ледве, дарма, хай, нехай, бо.
Б) Бо, тому що, у зв'язку з тим що, оскільки, через те що.
разом?
В) Коли, як, та й, через те що, коли б.
Г) Як тільки, якби, аби, хоч, для того щоб.
4. На які групи поділяють підрядні сполучники?
А) Причинові, часові, умовні, мети, єднальні.
Б) Часові, умовні, мети, порівняльні, розділові.
В) Причинові, часові, умовні, мети, допустові, порівняльні,
з'ясувальні.
Г) Мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, часові.
Д) Часові, умовні, причинові, єднальні, допустові, з'ясувальні
5. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?
А) Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.
Б) 3/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на.
В) За/для, за/ради, по/серед, по/руч, в/наслідок.
Г) Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.
6. У якому рядку всі сполучники складні
А) Щоб, немов, ніж, якби, раз.
Б) Якщо, теж, також, бо, немовби.
В) Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.
Г) Начебто, цебто, щоб, буцімто, але
7.Частка - службова частина мови, яка
а) виражає залежність іменника, числівника, займенника від
інших слів у словосполученні й у реченні;
б) вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного
речення і виражає смислові зв’язки між ними;
в) надає реченню або окремим його словам додаткових
смислових чи емоційно - експресивних відтінків , а також слугує
для творення нових слів та граматичних форм.
Скласти (пригадати) й записати речення з часткою, частку
підкреслити (напр.: Хоч як поквапишся, а все ж сонця ти не
підженеш (Д.Білоус).
8. За значенням і вживанням частки поділяються на
а) сурядності і підрядності; в) похідні і непохідні.
б) модальні, словотворчі, формотворчі;
9. За до часток хай, нехай утворюються форми
а) дійсного дієслова; в) наказового дієслова.
б) умовного дієслова;
Частку хай (нехай) увести в речення.
10. Форма умовного дієслова утворюється за до частки
а) навіть; в) би (б).
б) хай;
Утворити форму наказового від дієслів хотіти, знати,
думати.
11 .Звуконаслідувальні слова відносять
а) до іменників; в) до вигуків.
б) до прислівників;
Будь-яке звуконаслідувальне слово увести в речення .
12.На письмі вигуки виділяються
а) тире; в) комами й тире одночасно
б) комами або знаком оклику;
Пригадати й записати народне прислів’я з вигуком, вигук
підкреслити. до ть терміново будь-ласка
Объяснение:
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1 етап
I. Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
(стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).
2 етап
Загальна характеристика речення за типом зв’язку
V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо підрядне
VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)
2. Багатокомпонентне
- вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна)
чи послідовна підрядність)).
контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)
3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).
5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
7. На яке питання відповідає підрядна частина.
8. Вид підрядної частини за всіма принципами
9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.
10. Пунктуація.
Якщо безсполучникове
VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку
ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).
2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
4. Змістові відношення між сурядними частинами.
¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.
¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.
¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.
¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.
10. Пунктуація
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.