Контрольний письмовий твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі, використовуючи 5 складних звертань, 5 вставних слів чи словосполучень, 5 складних та 5 складених прийменнників.

Майбутнє — це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...

Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу... Та все це залишилося у дитинстві, у мріях. Зараз я тільки у шостому класі, але певна, що професію свою ще не обрала.

Щоб уявляти своє майбутнє, треба насамперед поставити перед собою ціль і намагатися досягти її. Тоді легше жити, бо людина знає, що їй потрібно від життя, знає, чого саме вона хоче.

Моя мета зараз — добре вчитися. Я вважаю, якщо захотіти, то все обов'язково здійсниться. Звичайно ж, майбутнє своє я уявляю світлим, хорошим. Варто лиш вірити у свої сили, у себе.

Як усе буде — покаже час. Та недаремно в народі кажуть, що людина — коваль свого щастя, вона сама будує власне життя.

Майбутнє... Яке ж воно буде? І чи буде взагалі?

Для мене майбутнє- це винайдення ліків проти на даний момент не виліковних хвороб. Із-за них помирають сотні тисяч людей, тисячи невинних дітей, страждають від болей. Скільки людей убив рак? Сто? Двісті? Ні, він убив сотні тисяч і продовжує це робити і я надіюсь, що в скором майбутньому ліки від подібних хвороб будуть винайдені і сприйматимемо ми їх як звичайний грип. Майбутнє - це нові школи, нові методи навчання, цікавіші, кращі. Майбутнє-це ми, кожен із нас творить своє майбутнє і майбутнє світу, все залежить від нас самих.

Можеш дописати своє, чи розтянути більше, я накинула наброски за пару хв