Контрольний письмовий твір роздум на морально -етичну тему в публіцистичному стильі чи потрібна сучасній людині гідність ?

Объяснение:

Якщо ж вдатися до невеличкого історичного екскурсу, можна згадати, що у дореволюційні часи гарні манери були обов’язковою рисою освічених верств. „Правила доброго тону” прищеплювалися змалечку, засвоювалися в гімназіях та інститутах шляхетних дівчат. А от після революції нові можновладці „гімназіїв не закінчували”, тож негайно скасували усі ці буржуазні витребеньки як абсолютно непотрібні трудящим масам. Втім, невдовзі совєтська еліта схаменулася і також захотіла чимось відрізнятися від простого люду. І правила доброго тону були знову повернені з небуття, щоправда у дещо зміненій формі „радянського етикету”.

Немає нічого милішого за рідний дім. Дім, де ти народився і виріс, дім, де живуть твої батьки, дім, де завжди тепло й затишно, дім де тебе виховували, пестили, голубили. Тут солодко спиться і радісно живеться, бо знаєш, що поруч є люди, які тебе люблять незважаючи ні на що і завжди до у скрутну хвилину.Кожної весни з вирію повертаються птахи. Вони пролітають іноді тисячі кілометрів, лише для того, щоб вивести пташенят у тому місці, де вони самі вперше стали на крило. Риби повертаються на нерест туди, де самі народились, пливучи навіть проти стрімкої течії. А люди, хоч як би далеко занесла їх доля з рідного дому, мріють повернутися назад. Є навіть така хвороба – ностальгія. Так називають той стан, коли людина тужить за рідною землею.Людство вигадало багато приказок і прислів’їв на тему того, що вдома краще, ніж деінде. У кожного народу вони свої, але в цілому всі дуже схожі. Бо немає жодної нації, яка б сказала, що десь є земля краща за її рідну, немає жодної родини, яка сказала б, що в гостях краще, ніж вдома. Так воно і є. Недарма українці кажуть, що ніде вода не п’ється так солодко, як з рідної криниці.