Контрольний письмовий твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі на любю тему,будь ласка,дуже треба,за свій час дякую)
Дві букви н пишемо тоді, коли наголос падає на суфікс -енн-, -анн- і коли прикметник вказує на неможливість виконання певної дії або збільшену ознаку: незрівнянний - неможливо ні з чим порівняти, здоровенний - дуже великий. Також тоді, коли прикметник утворений від іменника з основою на н: день - денний, сон - сонний. Одну букву н пишемо тоді, коли основа іменника, від якого утворено прикметник, не закінчується на н: гречка - гречаний, качка - качиний, а також тоді, коли прикметник вказує на незавершеність чи невиконаність чогось: незакінчений, незрівняний (наголос не падає на -янн-, -анн-, -енн-).
Подвоєння відбувається: 1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній 2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний. 3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається: 1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний. 2. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.
Одну букву н пишемо тоді, коли основа іменника, від якого утворено прикметник, не закінчується на н: гречка - гречаний, качка - качиний, а також тоді, коли прикметник вказує на незавершеність чи невиконаність чогось: незакінчений, незрівняний (наголос не падає на -янн-, -анн-, -енн-).
1. При збігові двох однакових приголосних:
- на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява;
- на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.
Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
2. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.