1) Мені запам'яталося багато творів з української літератури, особливо вірші Василя Симоненка. 2) На уроці біології ми почали ознайомлюватися з ботанікою, тобто з наукою про рослини. 3) Часто дідусь відчував якісь різкі поколювання під серцем, особливо вранці. 4) Незважаючи на погоду, Марія кожного для купалась з подругами у річці, навіть у найбільшу спеку. 5) На невеликій галявині, на березі Дніпра, вони любили влаштовувати літературні вечори. 6) Люди, переважно молодь, не дуже цікавляться мвоїм минулим. 7) В свої сонячні дні, під час канікул, вона збирала багато квітів для мами.
Привет! Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився. Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі. Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
2) На уроці біології ми почали ознайомлюватися з ботанікою, тобто з наукою про рослини.
3) Часто дідусь відчував якісь різкі поколювання під серцем, особливо вранці.
4) Незважаючи на погоду, Марія кожного для купалась з подругами у річці, навіть у найбільшу спеку.
5) На невеликій галявині, на березі Дніпра, вони любили влаштовувати літературні вечори.
6) Люди, переважно молодь, не дуже цікавляться мвоїм минулим.
7) В свої сонячні дні, під час канікул, вона збирала багато квітів для мами.
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.