Кожна людина несе відповідальність навіть за ті вчинки, які вона не зробила. Бо якщо вона – частина суспільства, то відповідальність падає також і на неї. Від цього нікуди не дітись. Хоча це й деякою мірою не зовсім справедливо, однак без цього неможливо досягнути поставлених цілей, вивести спільноту на вищий рівень моральності. Ми звикли жити погано і не можемо повірити в те, що наше життя якось можна покращити. Нам не вистачає віри, що ми самі маємо владу над нашею долею. То про яку тоді відповідальність можна говорити?! Гадаючи, що кожен відповідає сам за себе, нам живеться легше. Але насправді це не так. Кожен відповідає за вчинки, ідеї, принципи суспільства, у якому він живе. З цим можна не погоджуватись, в це можна не вірити, але такі наша невіра ще більш підтверджують мою теорію. Людина найбільше боїться трьох речей: старості, смерті і відповідальності. Та якщо із першими двома фобіями не можна боротися, то із боязнею відповідальності можна і треба вести боротьбу. Інакше така наша безхребетність може призвести до втрати особистості, чого нам усім дуже не хотілося б. Працюймо над собою і не забуваймо про те, що ми - лише тінь того, ким ми маємо бути.
Мені здається , я досить-таки товариська людина . У мене дуже багато друзів. Разом з ними ми ходимо гуляти , робимо уроки і граємо. Але мій найкращий друг - це мій однокласник Данило .
Ми з Данилом дружимо з самого першого класу. Вже тоді нам подобалося спілкуватися один з одним , ми разом робили уроки , ходили один до одного в гості , гуляли. У школі нас вважають друзями - не розлий вода .
Данило дуже товариська людина . Він легко може заговорити навіть з незнайомою людиною. Також , він , мені здається , дуже розумний. У школі він отримує найкращі оцінки . Іноді ми робимо разом домашню роботу , допомагаємо один одному.
У нас , безумовно , є спільне хобі , яке і об'єднує нас . Це - спорт. Я з самого першого класу серйозно займався лижами. Мене часто ставили на змагання. Данило також , на відміну від багатьох інших , добре катається на лижах. Тому взимку ми зазвичай разом ходимо кататися в ліс або на сусідній стадіон. Влітку ми також проводимо цілі дні на стадіоні , граючи в футбол з сусідніми хлопцями.
Я вважаю , що Данило - це мій найкращий друг. І не тільки тому , що у нас є спільні захоплення , але й тому , що я йому довіряю. Він ніколи не зрадить мене і не проміняє на інші захоплення . Якби нас з Данилом розлучили , мені було б дуже сумно.
Ми з Данилом дружимо з самого першого класу. Вже тоді нам подобалося спілкуватися один з одним , ми разом робили уроки , ходили один до одного в гості , гуляли. У школі нас вважають друзями - не розлий вода .
Данило дуже товариська людина . Він легко може заговорити навіть з незнайомою людиною. Також , він , мені здається , дуже розумний. У школі він отримує найкращі оцінки . Іноді ми робимо разом домашню роботу , допомагаємо один одному.
У нас , безумовно , є спільне хобі , яке і об'єднує нас . Це - спорт. Я з самого першого класу серйозно займався лижами. Мене часто ставили на змагання. Данило також , на відміну від багатьох інших , добре катається на лижах. Тому взимку ми зазвичай разом ходимо кататися в ліс або на сусідній стадіон. Влітку ми також проводимо цілі дні на стадіоні , граючи в футбол з сусідніми хлопцями.
Я вважаю , що Данило - це мій найкращий друг. І не тільки тому , що у нас є спільні захоплення , але й тому , що я йому довіряю. Він ніколи не зрадить мене і не проміняє на інші захоплення . Якби нас з Данилом розлучили , мені було б дуже сумно.