Поєднання людини і природи буде гармонійним при умові взаємозв'язку та підтримки. Природа може існувати без людини, але людині важко без природи. Коли природа допомагає людині навіть у буденних справах, життя її полегшується. Коли люди не шкодять природі, а опікуються нею, вона віддає їм усе найкраще. Гармонія природи та людини перетворюється у духовню цінність. Адже тільки віддалившись від шуму міста та занурившись у красу природи, можна відчути у собі дух, який потребує наповнення. Природа наповнює душу спокоєм, радістю та силою, якої немає у місті. Коли людина відкривається назустріч природі, вона отримує безцінний духовний досвід. І стає кращою.
Р.в.: школярика
Д.в.: школярику
Зн.в.: школярик, школярика
Ор.в.: школяриком
М.в.: у школярика, на школярику
Н.в.: робітник
Р.в.: робітника
Д.в.: робітнику
Зн.в.: робітник, робітника
Ор.в.: робітником
М.в.: у робітника, на робітнику
Н.в.: секретар
Р.в.: секретаря
Д.в.: секретарю
Зн.в.: секретар, секретаря
Ор.в.: секретарем
М.в.: у секретаря, на секретареві
Н.в.: тінь
Р.в.: тіні
Д.в.: тіні
Зн.в.: тінь
Ор.в.: тінню
М.в.: у тіні, на тіні
Н.в.: площадь
Р.в.: площаді
Д.в.: площаді
Зн.в.: площадь
Ор.в.: площаддю
М.в.: у площаді, на площаді
Н.в.: місто
Р.в.: міста
Д.в.: місту
Зн.в.: місто
Ор.в.: містом
М.в.: у місті