Літеру с треба писати в префіксах усіх слів у рядку -/ ів не(з,с з,с)формувати, бе(з,с)людний (з,с)питати, (з,с)підлоба, бе(з,с)силий (з,с)пресувати, (з,с)сунути, (з,с)хибити (з,с)хвалити, (з,с)похватитись, (з,с)тихнути
Квіти – це диво, створене природою. Не буває некрасивих квітів. Всі вони різні – великі і маленькі, пишні і витончені, строкаті і строгі. З усіх прекрасних квітів я найбільше люблю лілії.
Ще з раннього дитинства мою увагу привертали ці яскраві і незвичайні квіти. Лілії – ніби принцеси, ошатні, стрункі, горді, привітно кивають нам своїми благородними голівками. Деякі з них навіть з «веснянками». Їх називають тигровими ліліями. Зазвичай вони яскраво-помаранчевого кольору, але бувають і рожеві, і бордові. Взагалі, зустрічаються дуже різноманітні сорти лілій, що відрізняються і за кольором, і за формою пелюсток і листя, і за кількістю бутонів на стеблі. І кожна з них прекрасна по-своєму.
Не дивно, що квітка лілії символізує досконалість. Дійсно, неможливо навіть уявити, чим можна було б зробити його ще кращим. Лілія була символом французької королівської династії, видно, не тільки у мене вона викликає «королівські» асоціації. Лілія – дуже жіночна квітка, особливо якщо вона ніжного кольору – білого або світло-рожевого. Букет з лілій виглядає дуже ошатно й святково.
А ще особисто мене в ліліях приваблює їх аромат. Такі ніжні й вишукані, лілії володіють насиченим, сильним запахом, від якого може легко піти обертом. Але він також і дуже приємний, незвичайний, несхожий на інших.
У висновку хочеться сказати, що потрібно пам’ятати: квіти – це частина живої природи, і їх потрібно берегти.
Потягнувшись і посміхнувшись новому дню, я зістрибнув з ліжка та підійшов до вікна. Потім швидко зробив всі свої ранкові справи й вийшов на вулицю.
Весняний ранок зустрів мене теплим вітерцем і приємним ароматом запашних квітів. Дерева й кущі, які ще пару тижнів тому стояли сумні та сірі, змінилися. З набряклих бруньок проклюнулося маленьке зелене листячко, та все навколо стало ніжно-зеленим.
У ранковій тиші було чути справжні весняні звуки живої природи. Це веселе цвірінькання таких рідних і звичних горобчиків, а також нові «пісеньки» — ластівок, які щойно повернулися до своїх рідних місць та метушилися в кронах дерев, ремонтуючи свої старі житла або будуючи нові.
Настрій відразу покращився. Який гарний весняний ранок! Які дивовижно прекрасні перетворення природи! Як чудово влаштоване життя створінь Божих! Весна — це наймиліша та найрадісніша пора року. Я обожнюю таку погоду, коли на твоїх очах природа пробуджується від зимового сну, все навколо цвіте та пахне весною. Легкий вітерець лагідний та приємний, повітря тепле й свіже. Сонечко яскраве та ласкаве. А небо синє-синє, без жодної хмаринки.
Весна вже в самому розпалі, життя навколо вирує. Свято веселощів триває, і це здорово!
Квіти – це диво, створене природою. Не буває некрасивих квітів. Всі вони різні – великі і маленькі, пишні і витончені, строкаті і строгі. З усіх прекрасних квітів я найбільше люблю лілії.
Ще з раннього дитинства мою увагу привертали ці яскраві і незвичайні квіти. Лілії – ніби принцеси, ошатні, стрункі, горді, привітно кивають нам своїми благородними голівками. Деякі з них навіть з «веснянками». Їх називають тигровими ліліями. Зазвичай вони яскраво-помаранчевого кольору, але бувають і рожеві, і бордові. Взагалі, зустрічаються дуже різноманітні сорти лілій, що відрізняються і за кольором, і за формою пелюсток і листя, і за кількістю бутонів на стеблі. І кожна з них прекрасна по-своєму.
Не дивно, що квітка лілії символізує досконалість. Дійсно, неможливо навіть уявити, чим можна було б зробити його ще кращим. Лілія була символом французької королівської династії, видно, не тільки у мене вона викликає «королівські» асоціації. Лілія – дуже жіночна квітка, особливо якщо вона ніжного кольору – білого або світло-рожевого. Букет з лілій виглядає дуже ошатно й святково.
А ще особисто мене в ліліях приваблює їх аромат. Такі ніжні й вишукані, лілії володіють насиченим, сильним запахом, від якого може легко піти обертом. Але він також і дуже приємний, незвичайний, несхожий на інших.
У висновку хочеться сказати, що потрібно пам’ятати: квіти – це частина живої природи, і їх потрібно берегти.
Потягнувшись і посміхнувшись новому дню, я зістрибнув з ліжка та підійшов до вікна. Потім швидко зробив всі свої ранкові справи й вийшов на вулицю.
Весняний ранок зустрів мене теплим вітерцем і приємним ароматом запашних квітів. Дерева й кущі, які ще пару тижнів тому стояли сумні та сірі, змінилися. З набряклих бруньок проклюнулося маленьке зелене листячко, та все навколо стало ніжно-зеленим.
У ранковій тиші було чути справжні весняні звуки живої природи. Це веселе цвірінькання таких рідних і звичних горобчиків, а також нові «пісеньки» — ластівок, які щойно повернулися до своїх рідних місць та метушилися в кронах дерев, ремонтуючи свої старі житла або будуючи нові.
Настрій відразу покращився. Який гарний весняний ранок! Які дивовижно прекрасні перетворення природи! Як чудово влаштоване життя створінь Божих! Весна — це наймиліша та найрадісніша пора року. Я обожнюю таку погоду, коли на твоїх очах природа пробуджується від зимового сну, все навколо цвіте та пахне весною. Легкий вітерець лагідний та приємний, повітря тепле й свіже. Сонечко яскраве та ласкаве. А небо синє-синє, без жодної хмаринки.
Весна вже в самому розпалі, життя навколо вирує. Свято веселощів триває, і це здорово!
Объяснение: