Літній ранок... Сонце вже зайшло , але його ще не було видно з за темного лугу. Небо освітилося ясно й погожу , луг те ж посвітлішав і прихорошився. Уся поверхня землі була така гарна, немов зелено золотий океан по якому бризнули мільйони квітів. Зелена трава горить палає вогнем, на її листочках грає і сяє мов самоцвітне каміння чиста роса: то стрельне у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту то зачервоніє круглою горошиною то засинає самоцвітом то посипле зеленими іскорками. І то ж по праворуч, і по ліворуч. Куди не повернешся усе горить палає уся долина пишається радіє мов зверху веселками вкрита. Далі, вище починається мішаний ліс, густішає і густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. А небо міниться небо грає усякими барвами блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу. А там де промені сонця торкнулися вершечків дерев листя спалахнуло злато-зеленим вогнем. Нарешті сонце висушило блискучі сльозинки роси, які ще ранком котилися по пелюстках, і по листячку. Як писала Ліна Костенко “ Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори ”. Ні пером не описати , ні словом не сказати тієї несподіваної краси якою до вас усміхнулася сама Природа!
А ознаку предмета
Б дiю предмета
В предмет
2.Iменник вiдповiдае на питання
А хто? що?
Б який? чий?
В скiльки? котрий?
3.Iменник у реченнi може бути
А обставиною i означенням
Б пiдметом i присудком
В будь-яким членом речення
4. Усi слова - iменники в рядку
А науковий, научити
Б наука, науковець
В по-науковому, научений
5.Iменник велич утворено
А префiксальним
Б суфiксальним
В безафiксним
6.Незмiнюваний iменник у рядку
А олiвець
Б олiв"е
В омар
7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що
А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет
Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити?
В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета
8.Початкова форма прикметника- це
А називний вiдмiнок множини
Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду
В називний вiдмiнок однини жiночого роду
9.Прикметник трикутний утворено
А префiксально-суфiксальним
Б префiксальним
В основоскладанням
10.Усi прикметники - якiснi в рядку
А смiшний, цiкавий, дiдiв
Б веселий, дерев"яний, синiй
В гучний, близький, наполегливий
11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники
А якiснi та вiдноснi
Б вiдноснi й присвiйнi
В якiснi та присвiйнi
12. Коротку форму мають прикметники
А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини
Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини
В усi
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.