Людина завжди була й буде самим любопытнейшим явищем для людини…, — сказав у свiй час вiдомий росiйський критик в. г. бєлiнський . i вiн був абсолютно прав. протягом всього життя нам дуже часто доводиться знайомитися з рiзними людьми, спiлкуватися, дружити. чому ж до одних людей нас немов щось притягає, нам хочеться бiльше довiдатися про ïх, стати схожими на них, а iншi люди залишаються для нас байдужнi? чим визначається те, цiкавий нам чи людина нi? багато хто вважають цiкавими людей, якi мають зовнiшню красу. звичайно, такою людиною приємно любуватися. однак чи досить зовнiшньоï привабливостi для того, щоб зацiкавити iншоï людини. якщо з такими людьми не про що поговорити, якщо ïхнi прагнення й почуття поверхневi, якщо ïхнiй розумовий розвиток, скажемо прямо, невисоко, то який iнтерес вони можуть представляти, чим можуть утримувати увагу? адже гарна рiч теж залучає погляди, нею любуються, але не бiльше. а згодом до неï взагалi звикають i перестають зауважувати. так само й з людьми, якi не мають нiчого, крiм зовнiшнiх даних а як часто доводиться нам зустрiчати розумних, утворених людей, якi прочитали гори книг, цiкавляться суспiльним i полiтичним життям, iсторiєю. вони — теперiшня скарбниця знань у всiх областях. але, поринаючи цiлком у науку, вони часто забувають про звичайне життя, з ïï радостями й лихами, з ïï стрiмким розвитком. такi люди не обертають уваги на те, як вони , у що одягнено, якими предметами й речами оточують себе. це iнша сторона медалi. i така людина, зацiкавивши на якийсь час своïм запасом знань, поступово стає усе менш цiкавим у людинi все повинне бути прекрасно: i особа, i одяг, i душу, i думки… составить план к тексту
Моя мама работает бухгалтером в крупной фирме. Однажды я слышала, как она разговаривала с коллегой о какой-то проверке и употребила такое слово, как варрант. Я естественно захотела узнать, что же это за слово такое необычное. "ВАРРАНТ - документ (часть документа), подтверждающий право предъявителя на что-либо, указанное в документе"- обьяснила мне мама после телефонного разговора.
Мой папа - строитель. И он часто употребляет в свою речь слово "инцерт", например когда разговаривает с моим дядей, ведь он тоже строитель. Инцерт - облицовка бетонных поверхностей природными или искусственными камнями неправильной формы. Это я нашла в специальном строительном словаре, и теперь тоже могу вставлять это умное словечко в разговор с папой и дядей.
А еще у меня был интересный случай, который я хочу с нетерпением вам рассказать. Бабушка моя работает педиатром. Однажды, когда я была у нее на работе, она меня попросила подать ей фонендоскоп. Я такого слова ни разу не слышала и не знала, о чем меня просила бабушка. Она меня просит, чтобы я была торопливее. Но что же делать, если я не знаю, что означает этот фонендоскоп? Я так задумалась над этим, что бабушка сама взяла то, что ей нужно. А оказалось, что фонендоскоп весьма знакомая мне вещь. Это "слушалка".
Мова – це засіб спілкування, він властивий тільки людям.
Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.
Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.