Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
чекають подарунки, привітання, веселощі, гості та смачне частування. У день народження ти стаєш центром загальної уваги.
З вечора ми з мамою готуємося до приходу гостей. Мама пече торт, а я їй допомагаю, готую інгредієнти для салатів та інших страв. Вранці першими мене вітають батьки. Вони кажуть мені багато приємних слів і дарують подарунок. Потім ми починаємо прибирання та прикрашання будинку. З кухні доносяться смачні запахи, а телефон не замовкає від поздоровлень.
Днем приходять гості: бабуся з дідусем і мамині сестри. Ми сідаємо за стіл і всі вітають мене, бажають багато доброго. Ближче до вечора я йду гуляти зі своїми друзями, пригощаю їх морозивом або ще чимось смачним. Минулого разу ми ходили в парк розваг.
У році багато гарних свят: Новий рік, Великдень, День перемоги. Але найулюбленіший та найважливіший — це, звичайно, день народження. І це не дивно, адже в цей день ми народилися, тобто почався наш життєвий шлях у цьому світі. Отже, таку знаменну подію завжди приємно святкувати.
Я знаю, що деякі дорослі не люблять це свято, віддаючи перевагу зовсім його не відзначати. Це пов’язано для них з витратами та зайвою метушнею. Але мені не зрозумілий такий підхід. У нашому житті не так вже й багато веселощів. Навіщо ж позбавляти себе таких важливих дат? Крім того, це відмінний привід зустрітися з ріднею та друзями, яких давно не бачив. Сподіваюся, що коли я виросту, то не втрачу своєї любові до цього чудового свята та так само буду збирати рідних і близьких.
А поки я чекаю його з нетерпінням. Наступного дня народження, який вже не за горами, мені обіцяли подарувати планшет. Можливо, ми навіть відзначимо його в моєму улюбленому кафе. У будь-якому випадку, я впевнений, що він пройде добре.
Мій День народження
Чому я люблю День народження?
Я завжди з нетерпінням чекаю свого дня народження. Напередодні ввечері моє серце завмирає в передчутті подарунків, веселощів і гостей. Разом з мамою ми готуємо частування, головним з яких буде великий шоколадний торт. Він у мами виходить особливо смачним.
Рано вранці в той самий день я прокидаюся та першими мене вітають мама й тато. Вони обіймають мене, цілують, радіють, що я у них є і бажають мені багато доброго, потім дарують подарунок. Цього року, наприклад, мені подарували велосипед. Зараз я як раз вчуся на ньому їздити.
Чесно кажучи, найбільше я люблю свято Дня народження саме за подарунки.
Як я готуюся до приходу гостей?
Пізніше починають дзвонити родичі й друзі. Дуже приємно чути від них привітання та теплі побажання. Але в ліжку я не затримуюся, швидко снідаю та беруся за прибирання, адже скоро повинні прийти мої гості: бабуся з дідусем, двоюрідні брати, тітка. Я бачу їх рідко, тому день народження стає відмінним приводом побачитися.
Коли з прибиранням покінчено, я привожу себе в порядок та вдягаю гарний одяг. Зазвичай ми з мамою купуємо мені щось новеньке напередодні свята. А мама тим часом на кухні закінчує останні приготування. Вона любить дивувати гостей новими незвичними стравами. Готує мама добре, тому вони завжди виходять дуже смачними. Ще я точно знаю, що бабуся принесе свої фірмові пиріжки, які я просто обожнюю.
Коли на порозі з’являються перші гості, будинок наповнюється атмосферою свята. Чути гомін і сміх, звучать привітання не тільки мені, але й батькам. Всі обіймаються і радіють зустрічі. Потім ми сідаємо за стіл. У цей день на столі багато смакоти, навіть очі розбігаються. Ми спілкуємося та веселимося. Наприкінці застілля настає час солодких страв. Мама виносить торт зі свічками, а я задуваю їх, не забувши загадати бажання.
Отже, я дуже люблю свій день народження. Мені подобається проводити його в колі сім’ї, відчувати, що мене люблять. Я намагатимуся зберегти цю традицію якомога довше та передати її своїм дітям.
Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
Объяснение:
чекають подарунки, привітання, веселощі, гості та смачне частування. У день народження ти стаєш центром загальної уваги.
З вечора ми з мамою готуємося до приходу гостей. Мама пече торт, а я їй допомагаю, готую інгредієнти для салатів та інших страв. Вранці першими мене вітають батьки. Вони кажуть мені багато приємних слів і дарують подарунок. Потім ми починаємо прибирання та прикрашання будинку. З кухні доносяться смачні запахи, а телефон не замовкає від поздоровлень.
Днем приходять гості: бабуся з дідусем і мамині сестри. Ми сідаємо за стіл і всі вітають мене, бажають багато доброго. Ближче до вечора я йду гуляти зі своїми друзями, пригощаю їх морозивом або ще чимось смачним. Минулого разу ми ходили в парк розваг.
У році багато гарних свят: Новий рік, Великдень, День перемоги. Але найулюбленіший та найважливіший — це, звичайно, день народження. І це не дивно, адже в цей день ми народилися, тобто почався наш життєвий шлях у цьому світі. Отже, таку знаменну подію завжди приємно святкувати.
Я знаю, що деякі дорослі не люблять це свято, віддаючи перевагу зовсім його не відзначати. Це пов’язано для них з витратами та зайвою метушнею. Але мені не зрозумілий такий підхід. У нашому житті не так вже й багато веселощів. Навіщо ж позбавляти себе таких важливих дат? Крім того, це відмінний привід зустрітися з ріднею та друзями, яких давно не бачив. Сподіваюся, що коли я виросту, то не втрачу своєї любові до цього чудового свята та так само буду збирати рідних і близьких.
А поки я чекаю його з нетерпінням. Наступного дня народження, який вже не за горами, мені обіцяли подарувати планшет. Можливо, ми навіть відзначимо його в моєму улюбленому кафе. У будь-якому випадку, я впевнений, що він пройде добре.
Мій День народження
Чому я люблю День народження?
Я завжди з нетерпінням чекаю свого дня народження. Напередодні ввечері моє серце завмирає в передчутті подарунків, веселощів і гостей. Разом з мамою ми готуємо частування, головним з яких буде великий шоколадний торт. Він у мами виходить особливо смачним.
Рано вранці в той самий день я прокидаюся та першими мене вітають мама й тато. Вони обіймають мене, цілують, радіють, що я у них є і бажають мені багато доброго, потім дарують подарунок. Цього року, наприклад, мені подарували велосипед. Зараз я як раз вчуся на ньому їздити.
Чесно кажучи, найбільше я люблю свято Дня народження саме за подарунки.
Як я готуюся до приходу гостей?
Пізніше починають дзвонити родичі й друзі. Дуже приємно чути від них привітання та теплі побажання. Але в ліжку я не затримуюся, швидко снідаю та беруся за прибирання, адже скоро повинні прийти мої гості: бабуся з дідусем, двоюрідні брати, тітка. Я бачу їх рідко, тому день народження стає відмінним приводом побачитися.
Коли з прибиранням покінчено, я привожу себе в порядок та вдягаю гарний одяг. Зазвичай ми з мамою купуємо мені щось новеньке напередодні свята. А мама тим часом на кухні закінчує останні приготування. Вона любить дивувати гостей новими незвичними стравами. Готує мама добре, тому вони завжди виходять дуже смачними. Ще я точно знаю, що бабуся принесе свої фірмові пиріжки, які я просто обожнюю.
Коли на порозі з’являються перші гості, будинок наповнюється атмосферою свята. Чути гомін і сміх, звучать привітання не тільки мені, але й батькам. Всі обіймаються і радіють зустрічі. Потім ми сідаємо за стіл. У цей день на столі багато смакоти, навіть очі розбігаються. Ми спілкуємося та веселимося. Наприкінці застілля настає час солодких страв. Мама виносить торт зі свічками, а я задуваю їх, не забувши загадати бажання.
Отже, я дуже люблю свій день народження. Мені подобається проводити його в колі сім’ї, відчувати, що мене люблять. Я намагатимуся зберегти цю традицію якомога довше та передати її своїм дітям.
Объяснение: