Іменник честь
розберіть як частину мови​

Відповідь:

Іменник – це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Основна синтаксична роль іменників – підмет (Політики погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана).

Іменники можуть бути також:

неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);

іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);

обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку)

Серед іменників виділяються такі групи слів:

1. загальні назви – власні назви

2. назви істот – назви неістот

3. конкретні – абстрактні

4. збірні

5. речовинні

НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ

Загальні: ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення.

Власні: Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета “ТВпарк”.

Загальні іменники позначають предмети в цілому. Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.

НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ

Назви істот – хто? – гітарист, люди, окунь, зозуля

Назви неістот – що? – поле, вітер, посуд, клавіатура

Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто?

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА

Іменник має такі морфологічні ознаки:

рід

чоловічий – блокнот, край

жіночий – пожежа, матуся

середній – небо, дитинство

число:

однина – громадянин, музей

множина – громадяни, музеї

відмінок:

називний – вікно

родовий – вікна

давальний – вікну

знахідний – вікно

орудний – вікном